11 вересня 2012 р.Справа № 2036/2а-4282/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2011р. по справі № 2036/2а-4282/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
06.04.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, в якому просив поновити строк звернення до адміністративного суду як такий, що пропущений з поважних причин; визнати дії відповідача щодо нарахування додаткової пенсії у неповному обсязі у 2007 - 2011 роках - протиправними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини І статі 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 01.10.2010 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини І статі 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, та провести відповідні виплати з 01.10.2010 року без зазначення кінцевої дати.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 07.04.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.08.2008 року по 05.10.2010 року залишено без розгляду та відкрито скорочене провадження у справі за період з 06.10.2010 року.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області щодо відмови у здійсненні перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 як особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 6 жовтня 2010 року по 21 квітня 2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 6 жовтня 2010 року по 21 квітня 2011 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Чугуївського міського суду від 21.04.2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі повністю.
За результатами перегляду справи в межах доводів апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишено без задоволення, а постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2011 року по справі № 2036/2а-4282/11 залишено без змін.
26.07.2012 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій позивач просить змінити постанову Чугуївського міського суду від 21.04.2011 року по справі № 2036/2а-4282 про часткове задоволення позову та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, про що свідчить посвідчення серії Б № 028770 від 19.04.1995 року (а.с. 4)
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.
Також судом першої інстанції визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст.51 цього Закону, особам, віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтю 51 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у наступній редакції: "Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами."
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст. 51 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому Законом порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Так, ст. 4 зазначеної постанови передбачена особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 2 - 15 відсотків.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 51 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено не було.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, судом першої інстанції правомірно застосовані норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанову КМУ № 530 від 28.05.2008 року.
При цьому, положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч.1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 06.10.2010 року.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, без зазначення кінцевої дати.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тобто, особа може звернутися за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, які, на її думку, порушені існуючою дією, бездіяльністю чи рішенням.
На момент звернення до суду оскаржувана додаткова пенсія нарахована та виплачена позивачу не була, тому у нього відсутні підстави вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси.
Колегія суддів зазначає, що зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на майбутнє не відповідає змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин та захищати ще не порушене право.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 06.10.2010 року по 21.04.2011 року є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування в цій частині.
Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_1, позивач не погоджується з постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2012 року в частині не задоволення його позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 05.10.2010 року.
Колегія суддів не приймає такі доводи позивача та зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 05.10.2010 року - залишено без розгляду ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 07.04.2011 року, провадження у справі відкрито в частині позовних вимог за період з 06.10.2010 року. Ухвала Чугуївського міського суду Харківської області від 07.04.2011 року в частині залишення позову без розгляду позивачем до суду апеляційної інстанції оскаржена не була та набрала законної сили, а тому у колегії суддів відсутні підстави для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду, в межах розгляду апеляційної скарги на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2011 року.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо безпідставного стягнення з Державного бюджету України на його користь витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Розподіл судових витрат визначається статтею 94 КАС України. Так відповідно до ч. 1 зазначеної статті встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, позивач - ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору та, як вбачається з матеріалів справи, при поданні адміністративного позову судовий збір не сплачував, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп. підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, ч. 10 ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2011р. по справі № 2036/2а-4282/11 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
В іншій частині постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2011 року по справі № 2036/2а-4282/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.