36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.10.2012 Справа № 18/1730/12
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008
до Комунального підприємства "Полтававодоканал" Полтавської обласної ради, вул. П.Комуни, 40а, м. Полтава, 36014
про стягнення 18 234,57 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники:
від позивача: Міняйло Г.Ю., довіреність № 19-04/25 від 04.01.2012 р.;
від відповідача: не з'явилися.
30.10.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з Комунального підприємства "Полтававодоканал" Полтавської міської ради 18 234,57 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 06.08.2007 р. договору про надання послуг по підвищенню тиску холодної води для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, експлуатацію та технічне обслуговування підвищувальних насосів, встановлених на котельні підприємства "Полтаватеплоенерго" по вул. Комарницького, 7, з яких 17 233,38 грн. основний борг, 769,08 грн. пеня за період з 16.01.2012 р. по 15.06.2012 р., 156,76 грн. 3% річних за період з 16.12.2011 р. по 15.06.2012 р., 75,35 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2011 р. по червень 2012 р..
Позивач надав суду клопотання № 19-03/1730 від 29.10.2012 р. (вх. № 14363д від 30.10.2012 р.) в порядку ст. 22 ГПК України про виправлення технічної описки, яка була допущена ним при складанні позову у зазначенні назви відповідача, а саме : зазначено "Комунальне підприємство "Полтававодоканал" Полтавської міської ради" замість "Комунального підприємства "Полтававодоканал" Полтавської обласної ради", що, в свою чергу, спричинило невірне зазначення судом назви відповідача в ухвалі від 04.09.2012 р. про порушення провадження у даній справі та від 27.09.2012 р. про відкладення розгляду даної справи. Дана описка підлягає виправленню.
Відповідач представництво в судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки (за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також за його поштовою адресою), про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України та відсутність клопотання щодо його продовження, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд
встановив :
06.08.2007 р. між Полтавським обласним виробничим об'єднанням "Полтаватеплоенерго" (далі - підприємство-1) та Комунальним підприємством "Полтававодоканал" Полтавської обласної ради, (далі - підприємство-2) було укладено Договір № б/н про надання послуг по підвищенню тиску холодної води для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, експлуатацію та технічне обслуговування підвищувальних насосів, встановлених на котельні підприємства "Полтаватеплоенерго" по вул. Комарницького, 7 (далі - Договір), відповідно до якого підприємство 1 зобов'язувалося для забезпечення подачі гарячої води на житлові будинки авіа містечка підвищувати тиск до 4,0 кгс/см2, а підприємство-2 зобов'язувалося оплачувати витрати, пов'язані з експлуатацією насосних агрегатів та спожиту електричну енергію (п. 1Договору).
При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :
- вартість послуг, визначених у п. 1.1 Договору, визначається за узгодженим сторонами договору кошторисом, який є невід'ємною частиною цього Договору. Узгоджена вартість послуг на дату підписання даного Договору становить 3 447,04грн (з ПДВ). в залежності від фактичної кількості годин роботи працюючого обладнання, вартості електричної енергії, що обліковується по окремому лічильнику, зміні розміру мінімальної заробітної плати, зміни нормативів амортизаційних відрахувань, кошторисна вартість послуг уточнюється щомісяця та узгоджується сторонами в 10- денний термін. В разі ненадходження зі сторони підприємства-2 в строк, встановлений Договором для узгодження, заперечень щодо вартості послуг, кошторис вважається узгодженим. Всі розрахунки по цьому Договору проводяться грошовими коштами на підставі рахунка, виписаного підприємством-1 підприємству-2 (п. 3.1 та п. 3.2 Договору);
- підприємство-2 зобов'язується сплачувати за послуги, визначені у п. 1.1 Договору у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.3 Договору);
- даний договір діє з 01.02.2007 р. по 31.12.2008 р., а в частині розрахунків - до їх повного завершення. Даний Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви від однієї зі сторін про відмову від даного Договору або його перегляд (п. 5.1 Договору).
28.08.2008 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного Договору, згідно якої сторони внесли уточнення адреси котельні, обумовленої у даному Договорі.
За даними позивача даний договір є діючим відповідно до п. 5.2 Договору, оскільки сторонами не було вчинено будь-яких дій спрямованих на розривання даного Договору.
Позивачем за період з 01.11.2011 р. по 30.06.2012 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг відповідачу на загальну суму 17 233,38 грн..
На виконання умов Договору позивачем направлялись відповідачу кошториси витрат на послуги з експлуатації та технічного обслуговування підвищувальних насосів, встановлених на котельні підприємства "Полтаватеплоенерго" по вул. Комарницького, 5а. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків "Укрпошти" та копіями поштових повідомлень про вручення відповідачу поштового відправлення, а.с. 15-30).
За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем не було проведено оплату вартості отриманих послуг за період з 01.11.2011 р. по 30.06.2012 р. .
На момент подання позову заборгованість відповідача за отримані послуги складає 17 233,38 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 18 234,57 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 06.08.2007 р. договору про надання послуг по підвищенню тиску холодної води для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, експлуатацію та технічне обслуговування підвищувальних насосів, встановлених на котельні підприємства "Полтаватеплоенерго" по вул. Комарницького, 7, з яких 17 233,38 грн. основний борг, 769,08 грн. пеня за період з 16.01.2012 р. по 15.06.2012 р., 156,76 грн. 3% річних за період з 16.12.2011 р. по 15.06.2012 р., 75,35 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2011 р. по червень 2012 р..
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором щодо надання послуг по підвищенню тиску холодної води для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, експлуатацію та технічне обслуговування підвищувальних насосів, встановлених на котельні підприємства "Полтаватеплоенерго". Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складала 17 233,38 грн..
Отже, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17 233,38 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, зі останнього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 769,08 грн. пені за період з 16.01.2012 р. по 15.07.2012 р. включно, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 156,76 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 75,35 грн. за період з 16.01.2012 р. по 15.07.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 17 233,38 грн. основного боргу, 769,08 грн. пені, 156,76 грн. 3% річних та 75,35 грн. інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, ст. 82-85, ст. 89 ГПК України, суд -
1. Допущену технічну описку в ухвалі від 04.09.2012 р. про порушення провадження у даній справі та від 27.09.2012 р. про відкладення розгляду дано справи виправити шляхом зазначення назви відповідача : "Комунальне підприємство "Полтававодоканал" Полтавської обласної ради ".
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Полтававодоканал" Полтавської обласної ради (вул. П.Комуни, 40а, м. Полтава, 36014), код ЄДРПОУ 03361661, р/р 260072429 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а), р/р 260007148 в АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030 - 17 233,38 грн. основного боргу, 769,08 грн. пені, 156,76 грн. 3% річних та 75,35 грн. інфляційних втрат.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складене 05.11.2012 р..
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.