про залишення апеляційної скарги без розгляду
"01" листопада 2012 р.Справа № 5017/1985/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мишкіної М.А
суддів: Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.
(склад судової колегії змінений розпорядженнями в.о. голови суду №650 від 04.09.12р., №789 від 10.10.12р., голови суду №876 від 31.10.2012р.)
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від прокуратури -Чалий М.Г. -старший прокурор;
від Міністерства екології та природних ресурсів України -не з'явився;
від Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області -не з'явився;
від Військової частини А 3516 -Баукін С.О. -по довіреності
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України на рішення господарського суду Одеської області від 03 вересня 2012 року
по справі №5017/1985/2012
за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області
до Військової частини А 3516
про припинення спеціального водокористування до отримання дозволу та зобов'язання вчинити певні дії
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
встановив:
05.07.2012р. Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області до військової частини А3516 про припинення військовій частині А3516 спеціального водокористування артезіанською свердловиною до отримання у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області дозволу на спеціальне водокористування, зобов'язання відповідача отримати дозвіл на спеціальне водокористування на артезіанську свердловину, що розташована на території військового містечка Любашівка-1.
В обґрунтування позовних вимог Військовий прокурор Одеського гарнізону зазначає, що проведеною у квітні 2012р. із залученням спеціалістів державної екологічної інспекції в Одеській області прокурорською перевіркою дотримання посадовими особами військової частини А3516 вимог природоохоронного законодавства України були виявлені суттєві порушення вимог Водного кодексу України. Так, встановлено, що відповідачем використовується артезіанська свердловина №281г-96 без отримання відповідних спеціальних дозволів, всупереч вимогам ст.ст.5,15,44,48 Водного кодексу України, ст.ст.10,40,50,51 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища". Таким чином, відповідач своїми діями порушує встановлений законодавством порядок створення сприятливих умов для забезпечення екологічної безпеки навколишньому природному середовищу.
30.07.2012р. відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що військова частина не може бути відповідачем по справі, оскільки 30.01.2006р. всі закріплені за військовою частиною А3516 будівлі і споруди, в тому числі і артезіанська свердловина №1 були передані на баланс Котовської КЕЧ району, правонаступником якої зараз є КЕВ м.Одеси; відповідач не повинен здійснювати дії по отриманню дозволу на спеціальне водокористування, оскільки поняття „військова частина" не співвідноситься з поняттями міністерство, відомство, підприємство, установа, організація, які визначені в ст.10 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища"; крім того, неможливо припинити водопостачання військової частини А3516, оскільки артезіанська свердловина №1є єдиним джерелом забезпечення водою потреб військової частини та військовослужбовців і членів їх сімей.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. (суддя Лічман Л.В.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідно до ст.56 Водного кодексу України припинення права спеціального водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача у випадках, передбачених п.1 ст.55 цього кодексу; за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених п.п.2-4 ст.55 цього кодексу; за рішенням Кабінету Міністрів України або відповідних Рад у випадках, передбачених п.п.5 і 7 ст.55 цього кодексу; на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених п.п.6 і 8 ст.55 цього кодексу. Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування. Наведені норми закону не дозволяють припинення спеціального водокористування за рішенням суду, тому позовні вимоги про припинення відповідачу спеціального водокористування задоволенню не підлягають. В решті позову суд відмовив через те, що ч.1 ст.49 Водного кодексу України прямо встановлює необхідність здійснення спеціального водокористування саме на підставі дозволу, в зв'язку з чим додаткове зобов'язання отримати дозвіл на використання артезіанської свердловини, що розташована на території військового містечка Любашівка-1, не потрібне.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі, що мають суттєве значення, прийняв рішення з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: суд не прийняв до уваги надані прокуратурою докази, а саме дозвіл на спеціальне користування, виданий відповідачу 21.02.2008р., в якому чітко зазначено термін його дії -до 31.01.2011р.; рішення суду суперечить вимогам ст.ст.44,48,49,50 Водного кодексу України; суд залишив поза увагою те, що саме на водокористувача покладено обов'язок отримання дозволу на спеціальне водокористування; суд своїм рішенням дозволив відповідачу самовільно, без відповідного дозволу, тобто всупереч діючому природоохоронному законодавству України, використовувати водні ресурси загальнодержавного значення з заподіянням державі збитків.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. апеляційну скаргу Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 11.10.2012р; зобов'язано скаржника надати до суду апеляційної інстанції докази направлення копії апеляційної скарги Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
В засіданні апеляційного господарського суду 01.11.2012р. при з'ясуванні стану виконання скаржником вимог п.3 ухвали від 18.09.2012р. встановлено, що скаржником не надіслано копію апеляційної скарги Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеській області за його місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Канатна, 83. Додані до апеляційної скарги докази надсилання копії апеляційної скарги Державній екологічній інспекції в Одеській області за адресою: 65058, м.Одеса, пр-т Шевченка, 12, свідчать, що копія апеляційної скарги направлена за неналежною адресою, щодо якої в матеріалах справи відсутні відомості.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Пункт 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" містить наступні роз'яснення: „У випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження".
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України на рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. слід залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст.86, 99 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України на рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. по справі №5017/1985/2012 -залишити без розгляду.
2. Справу №5017/1985/2012 повернути до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Бєляновський В.В.