04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
05.11.2012 № 41/169
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Іоннікової І.А.
при секретарі: Романовій Ю.М.
за участю представників:
позивача-1: не з'явився;
позивача-2: Сьомочкіна О.С. - дов. б/н від 08.02.2011р.;
відповідача-1: Дорошенко О.С. - дов. №225-КР-1337 від 22.08.2012р.;
відповідача-2: Тунік А.В., Ступінський Я.В. - дов. б/н від 01.07.2012р.;
третьої особи: не з'явився;
прокуратури: Волік О.Л. - посвідчення №358 від 18.11.2011р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва
на рішення Господарського суду міста Києва
від 01.06.2012р.
у справі №41/169 (головуючий суддя Спичак О.М., судді: Курдельчук І.Д.,
Баранов Д.О.)
за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:
1) Державної екологічної інспекції України
2) Державного агентства земельних ресурсів
до 1) Київської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Авеста-буд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача-1 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2010р. №79-6-00791
Заступник прокурора міста Києва (далі - прокуратура) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України (далі - позивач-1) та Державного агентства земельних ресурсів (далі - позивач-2) до Київської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №79-6-00791 від 29.10.2010р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказаний договір був укладений з порушенням чинного законодавства.
Відповідачі заперечували проти позову, зазначаючи наступне:
- прокуратурою не надано доказів порушення прав та інтересів позивачів внаслідок укладення оспорюваного договору;
- рішення Київської міської ради №532/26014 від 29.10.2009р. (із змінами, внесеними рішенням №446/3884 від 25.03.2010р.), на підставі якого було укладено договір оренди, прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р., якою в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009р. №532/2601 із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 25.03.2010р. №446/3884, відмовлено повністю;
- позивачами та прокуратурою не наведено підстав, з якими законодавство пов'язує недійсність правочинів, в даному випадку - договору оренди земельної ділянки №79-6-00791від 29.10.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2012р. до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа).
Третя особа письмових пояснень по суті спору не надавала, у зв'язку з чим справа розглядалась місцевим господарським судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №41/169 від 01.06.2012р. в позові було відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, прокуратура звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №41/169 від 01.06.2012р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, що є безумовною підставою для скасування судового рішення. При цьому, прокуратура наголошувала на наступному:
- висновок про чинність рішення Київської міської ради, на підставі якого був укладений оспорюваний договір оренди, є необґрунтованим, оскільки прокуратурою подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р.;
- суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги прокуратури на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670 від 28.02.2012р. Вищим адміністративним судом України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2012р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2012р.
В судовому засіданні 05.11.2012р. представники прокуратури та позивача-2 підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва у справі №41/169 від 01.06.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні 05.11.2012р. представники відповідачів заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представники позивача-1 та третьої особи у судове засідання 05.11.2012р. не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін, третьої особи та прокуратури у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи та прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників позивача-1 та третьої особи за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 05.11.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача-2, відповідачів та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Згідно зі ст. ст. 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В п.12 перехідних положень Земельного кодексу України вказано, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно зі ст. ст. 10, 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
В ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Рішенням відповідача-1 №532/2601 від 29.10.2009р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008р. №79-6-00632, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створеннями та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок) у Голосіївському районі м. Києва" (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київ міськради №446/3884 від 25.03.2012р.) (том справи - 1, аркуші справи - 27-28) вирішено:
- внести зміни до пп.8.4 п.8 договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008р. №79-6-00632, укладеного між відповідачами, для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, а саме: слова "питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003р. №271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" замінити словами "питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради від 06.03.2009р. №124/1179 "Про бюджет міста Києва на 2009 рік";
- зобов'язати відповідача-1 укласти з відповідачем-2 договір оренди земельної ділянки площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008р. №79-6-00632, з урахуванням положень пункту 1 цього рішення, як заміну первісного зобов'язання (новація);
- відповідачу-2 у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, із врахуванням пунктів 1, 2 цього рішення;
- з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, укладеного на підставі пункту 2 цього рішення, вважати припиненим договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008р. №79-6-00632, укладений між відповідачами;
- Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зняти з реєстрації договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008р. №79-6-00632, укладений між відповідачами, з моменту реєстрації нового договору;
- затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів об'єкта містобудування - будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва;
- внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002р. №370/1804, а саме: земельну ділянку площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва віднести за функціональним призначенням до території громадських будівель та споруд;
- внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005р. №806/3381, виключивши ділянку згідно з цим рішенням зі складу озеленених територій загального користування м. Києва.
28.10.2010р. відповідачем-1, як орендодавцем, та відповідачем-2, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (том справи - 1, аркуші справи - 21-26), за умовами якого (розділи 1-2) орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 29.10.2009р. №532/26014 та від 25.03.2010р. №446/3884, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену даним договором (далі - Договір оренди). Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- розмір: 2 6495 га;
- цільове призначення: для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торгівельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням;
- кадастровий номер: 8 000 000 000:90:119:0063.
Згідно з п.3.1 Договору оренди останній укладено на 10 років.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно з нормами ст. 93 Земельного кодексу України, які кореспондуються зі ст. 1 Закону України „Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі ст. 18 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Вищевказаний Договір оренди був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. 28.10.2012р. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що вчинено запис від 29.10.2010р. за №79-6-0791 (том справи - 1, аркуш справи - 26).
Позивачі та прокуратура просили визнати недійсним Договір оренди зазначаючи про те, що рішення відповідача-1 №532/2601 від 29.10.2009р., на підставі якого було укладено вказаний договір, є незаконним та скасоване в судовому порядку. Окрім того, позивачі та прокуратура наголошували на тому, що оспорюваний договір суперечить екологічному законодавству, оскільки земельна ділянка, відведена на підставі рішення відповідача-1 №532/2601 від 29.10.2009р. та передана в оренду відповідачу-2, входить у межі Національного природного парку "Голосіївський".
Місцевий господарський суд відмовив у позові повністю, визнавши позовні вимоги документально непідтвердженими.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
В п.п. "а" - "в" ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
В ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В ст. 16 Закону України „Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі").
Як уже зазначалось вище, оспорюваний позивачами та прокуратурою Договір оренди було укладено між відповідачами на підставі рішення відповідача-1 №532/2601 від 29.10.2009р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008р. №79-6-00632, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створеннями та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок) у Голосіївському районі м. Києва" (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради №446/3884 від 25.03.2012р.) (далі - рішення №532/2601 від 29.10.2009р.).
Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
В процесі судового розгляду було встановлено, що дійсність (відповідність вимогам діючого законодавства) рішення №532/2601 від 29.10.2009р. оспорювалась в адміністративній справі №2а-6723/11/2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та Державного агентства земельних ресурсів до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-буд", яка розглядалась Окружним адміністративним судом міста Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2012р. у справі №2а-6723/11/2670 позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009р. (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради №446/3884 від 25.03.2010р.).
Однак вказана постанова місцевого адміністративного суду була скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р. у справі №2а-6723/11/2670 (том справи - 1, аркуші справи - 105-107), прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову заступника прокурора міста Києва відмовлено повністю.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На даний час рішення відповідача-1 №532/2601 від 29.10.2009р. є чинним. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про зміну, скасування або визнання недійсним вищевказаного рішення суду не надано.
Посилання прокуратури в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги прокуратури на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670 від 28.02.2012р. Вищим адміністративним судом України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як вірно зазначив місцевий господарський суд, вищезгадана постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її прийняття і на даний момент вона є чинною. Натомість, прокуратура та позивачі, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надали належних та допустимих доказів на спростування висновків, викладених в постанові Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670 від 28.02.2012р., та на підтвердження власних позовних вимог.
Згідно з нормами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами ст. ст. 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. У зв'язку з цим підлягає встановленню наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а, отже, й дійсність укладеного договору, що оспорюється. Окрім того, оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду (аналогічна правова позиція викладена в п.2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Судом було з'ясовано, що приймаючи рішення №532/2601 від 29.10.2009р. відповідач-1 діяв в межах повноважень, наданих йому Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування" та Земельним кодексом України. Доказів на підтвердження протилежного суду не надано.
Враховуючи, що рішення відповідача-1 №532/2601 від 29.10.2009р., на підставі якого був укладений оспорюваний Договір оренди є чинним, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку відсутні обставини, з якими законодавець пов'язує недійсність договорів (правочинів).
Відносно посилання позивачів та прокуратури на те, що оспорюваний Договір оренди не відповідає вимогам екологічного законодавства, оскільки земельна ділянка, передана в оренду відповідачу-2, входить у межі Національного природного парку "Голосіївський", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини приналежності спірної земельної ділянки Національному природному парку "Голосіївський" перевірялись та встановлювались під час розгляду адміністративної справи №2а-6723/11/2670.
Так, Київський апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 28.02.2012р. у справі №2а-6723/11/2670 (аркуш постанови - 4) зазначив про те, що сторонами, які уклали договір від 29.10.2010р., виконані всі умови, передбачені законом для укладання таких договорів. Із наданого в суді ситуаційного плану Національного природного парку "Голосіївський" земельна ділянка, яка була об'єктом договору оренди від 29.10.2010р., не входить в межі Національного природного парку "Голосіївський", що підтверджується довідкою Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради від 13.02.2012р. №05-358/3569.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачами та прокуратурою не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного в позові, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді. Тобто, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва у справі №41/169 від 01.06.2012р. прокуратурою судові витрати понесені не були.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі №41/169 від 01.06.2012р. - без змін.
2. Матеріали справи №41/169 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя Зубець Л.П.
Судді Мартюк А.І.
Іоннікова І.А.