"30" жовтня 2012 р. Справа № 5023/7111/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,
при секретарі Деркач Ю.О.,
за участю представників сторін:
апелянта -арбітражного керуючого ОСОБА_1 (ліц. №НОМЕР_1 від 24.12.20120р.),
боржник -не з'явився,
кредитори -не з'явились,
арбітражний керуючий Саутенко С.О. -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_3 Арбітражного керуючого ОСОБА_1 (вх. № 3245 Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. у справі № 5023/7111/11 (суддя Дзюба О.А.)
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харків
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про визнання банкрутом, -
Постановою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2011 року Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3, м. Харків визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов'язавши його виконати всі дії по ліквідації банкрута в строк до 28 березня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. усунено арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків ліквідатора банкрута - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. Призначено ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича. Арбітражного керуючого ОСОБА_1 зобов'язано передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Саутенко С.О. протягом десяти днів від дати винесення даної ухвали за актом приймання-передачі. Зобов'язано ліквідатора Саутенко С.О. виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури
Арбітражний керуючий ОСОБА_1, не погодившись з зазначеною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. по справі №5023/7111/11 в повному обсязі.
При цьому апелянт посилається на те, що на виконання постанови господарського суду Харківської області від 28.09.2011р. арбітражним керуючим ОСОБА_1 були виконані дії по ліквідації банкрута, зокрема, до видавництва рекламно-інформаційного видавництва «Харківська реклама»була подана заява про публікацію оголошення про банкрутство, яке вийшло 14 листопада у номері №38 (7124) 20.04.2011 року, були направлені запити до всіх відомих кредиторів, та проведені заходи з розшуку майна банкрута.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представники боржника , кредиторів та арбітражний керуючий Саутенко С.О. у судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, боржник та кредитори, арбітражний керуючий Саутенко С.О. не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження явку представників судом обов'язковою визнано не було.
Розпорядженням в.о. голови суду від 29 жовтня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі : головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_1, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Відповідно до ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 28.09.2011р. суд визнав боржника Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3, м. Харків банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначив арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов'язавши його виконати всі дії по ліквідації банкрута в строк до 28 березня 2012 року передбачені ст.ст. 25-30, 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В матеріалах справи міститься звіт ліквідатора від 20 лютого 2012 року, який містить певний перелік проведених ліквідатором дій ( том 1 а.с. 66,67).
Проте докази на підтвердження цих дій ліквідатором не надано.
23 березня 2012 року ліквідатором було надано до суду попередній звіт (том 1, а.с.70,а.с.71).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2012 року продовжено строк на виконання ліквідаційної процедури на шість місяців до 28 вересня 2012 року (том 1, а.с.72).
26 липня 2012 року ліквідатор звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням про скасування заборони на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з зобов'язанням ліквідатора надати правове та документальне обґрунтування наданого клопотання про скасування заборон на нерухоме майно банкрута.
13 серпня 2012 року ліквідатор звернувся до господарського суду з клопотанням про роз'яснення п.6 Постанови про визнання боржника банкрутом від 28 вересня 2011 року. Розгляд справи знову відкладався у зв'язку з невиконанням ліквідатором вимог попередніх ухвал суду.
Одночасно суд першої інстанції звернувся до Головного управління юстиції в Харківській області щодо надання відомостей про дійсність ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та результатів проведених перевірок додержання ним ліцензійних умов.
У відповідності до відповіді Головного управління юстиції в Харківській області наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2012 року №1278/5 ліцензію арбітражного керуючого ОСОБА_1 анульовано.
29.10.2012 року апелянтом було надано копію витягу з протоколу № 07-12 засідання Експертно-апеляційної ради при державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Рішення № 3.1. від 16.10.2012 року, відповідно до якого скарга ФОП ОСОБА_1 щодо скасування наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2012 року № 1278/5 в частині анулювання його ліцензії була задоволена.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором ОСОБА_1 обов'язки покладені на нього постановою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2011 року, належним чином не виконувались, а саме письмові звіти ліквідатора про здійсненні заходи по ліквідації підприємства -банкрута вчасно не надавались.
Судова колегія погоджується з такими доводами суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вже зазначалося, постановою господарського суду Харківської області ліквідатор зобов'язувався виконати дії, передбачені ст. 25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно зі ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені повноваження ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури. У відповідності до ч.12 ст. 30 Закону ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Аналогічні за змістом норми закріплені у ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що обов'язок виконувати судові рішення, що набрали законної сили і які є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України встановлений статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011року неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншими учасниками процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора, такі приписи Закону кореспондуються з п. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" де передбачено усунення ліквідатора в разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків.
Провадження у даній справі здійснюється за особливою процедурою банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина (ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), яка імперативно не передбачає створення комітету кредиторів та господарський суд не позбавлений права прийняти рішення щодо усунення ліквідатора та призначення нового зі своєї ініціативи. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 15 травня 2012 року по справі №Б-39/08-09.
Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, до яких зокрема, віднесені, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
Судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять оголошення до друкованого органу про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
Також в матеріалах справи відсутні докази проведення ліквідатором роботи по стягненню дебіторської заборгованості.
В обґрунтування апеляційної скарги ліквідатор посилається на те, що ним проведені заходи з розшуку майна, зокрема, були направлені запити про наявність кредиторських вимог до Виконавчої дирекції ХОВ ФСС з тимчасової втрати працездатності, УВД ФСС від нещасних випадків на виробництві в Харківській області, Харківського міського центру зайнятості, ДПІ у Московському районі м.Харкова, а також до УДАІ ГУМВСУ в Харківській області про наявність зареєстрованих автотранспортних засобів підприємства, Харківської міської дирекції держтехнагляду про зареєстровані технічні засоби підприємства, ВДВС у Московському районі м.Харкова про наявність або відсутність виконавчих проваджень, Управління держкомзему у м.Харкові про власніть чи оренду підприємства на земельні ділянки, СВ ХМУ ГУМВСУ щодо наявності карних справ, КП Харківське БТІ про нерухоме майно підприємства.
Проте, ані зазначених ліквідатором запитів, ані наданих відповідей від зазначених установ на запити ліквідатора матеріали справи не містять.
Статтею 29 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор зобов'язаний здійснити оцінку виявленого майна та у відповідності до ст. 30 цього Закону продаж виявленого майна. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу.
Матеріали справи не містять актів проведеної ліквідатором інвентаризації, а також актів оцінки майна боржника.
Відповідно до ст.32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Ліквідаційна процедура банкрута завершується складанням ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу, що затверджуються судом, який розглядає справу про банкрутство. До завершення ліквідаційної процедури повинні бути здійснені всі розрахунки з кредиторами за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, а до звіту та ліквідаційного балансу мають бути додані показники виявленої ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу й акти передачі-приймання майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів.
Таким чином, ліквідатором ОСОБА_1 було порушено вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
В ході судового розгляду встановлено, що твердження ліквідатора ОСОБА_1 про проведення належної роботи в процедурі ліквідації боржника, не знайшли підтвердження матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який з метою недопущення суттєвих порушень інтересів учасників процесу, недопущення затягування ліквідаційної процедури, дійшов висновку про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків ліквідатора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства, через що його ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. у справі № 5023/7111/11 залишити без змін.
Повний текст постанови складений 02.11.2012р.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.