"30" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2176/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Головея В.М.,
Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.
при секретарі судового засідання: Головань О.М.
за участю представників сторін:
від позивача -Захарова Ю.О. (за дорученням);
від відповідача -Шепель В.С. (за дорученням);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ"
на рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2012р.
по справі №5017/2176/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аіс-Лізінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ"
про стягнення 69 745,05 грн.
В судовому засіданні 30.10.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Аіс-Лізінг" (далі -ТОВ „Аіс-Лізінг", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (далі -ТОВ „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ", відповідач) про стягнення 69 745,05 грн. заборгованості, що складається з 61 346 грн. 90 коп. -заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 4 710 грн. 61 коп. -пені, 3 172 грн. 89 коп. -суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, 514 грн. 65 коп. -втрати від інфляції.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ „Аіс-Лізінг" посилається на Генеральний договір фінансового лізингу №281 та на Лізингову угоду до нього від 13.02.2008р., що є Додатком №01-281, відповідно до якої ТОВ „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" було передано у фінансовий лізинг новий автомобіль КАМАЗ-65116-020 (далі - майно), вартістю 244 680,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 04.03.2008р.
Проте, всупереч умовам Генерального договору, Лізингової угоди зобов'язання щодо здійснення оплати Лізингоодержувачем не виконані, тобто починаючи з листопада 2008р. лізингові платежі почали надходити з порушенням умов, а з червня 2010 р. відповідач взагалі припинив здійснення платежів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.09.2012р. по справі № 5017/2176/2012 (суддя Зайцев Ю.О.) позов ТОВ „Аіс-Лізінг" задоволено частково, Стягнуто з ТОВ „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" заборгованість в сумі 65 034 грн. 44 коп., що складається з 61 346 грн. 90 коп. -заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 3 172 грн. 89 коп. -суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, 514 грн. 65 коп. -втрати від інфляції, та витрати по сплаті судового збору на суму 1609 грн. 50 коп. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині стягнення грошових сум з відповідача змінити, та всього стягнути грошову суму в розмірі 55 053,00 грн., оскільки воно є незаконним, недоведені обставини, що мають значення для справи.
Скаржник вважає, що суд, при винесенні оскаржуваного рішення, не взяв до уваги заперечення відповідача проти розміру вказаної суми, оскільки відповідно до наданих письмових доказів, а саме: актів звірки взаємних розрахунків з боку ТОВ „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ", згідно з якими останній має заборгованість перед ТОВ „Аіс-Лізінг" по простроченим лізинговим платежам лише у розмірі 55 053,00 грн.
В судовому засіданні 30.10.2012р. представник відповідача надав усні пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.
В судовому засіданні 30.10.2012р. представник позивача також надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує з підстав, вкладених у відзиві, просить рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2012р. залишити без змін, скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.02.2008 р. між ТОВ „Аіс-Лізінг" та ТОВ „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" укладено Генеральний договір фінансового лізингу №281 (далі -Договір) та лізингова угода (далі - Угода) до нього від 13.02.2008 р., що є Додатком №01-281 до генерального договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору встановлено, що лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність майно, найменування ціна за одиницю, кількість і загальна вартість якого наведена у лізинговій угоді, та передати його тимчасове володіння і користування лізингоодержувачу на визначених у лізинговій угоді умовах та строк за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Згідно Угоди предметом фінансового лізингу був новий автомобіль КАМАЗ 65116-020 вартістю 244 680,00 грн.
Пунктом 1.3 Угоди визначено, що строк лізингу майна становить 36 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі майна.
Пунктом 3.3 Угоди встановлено , що сплата лізингодержувачем чергових лізингових платежів відбувається в терміни, на умовах та у сумах згідно вказаного в лізинговій угоді графіку сплати лізингових платежів.
Відповідно до умов Договору, Лізингодавець зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується належним чином оформленим та підписаним вповноваженими особами актом приймання-передачі майна від 04.03.2008 р.
Таким чином, з цієї дати відповідачеві відповідно до умов Договору та Угоди нараховувались лізингові платежі.
Як свідчать матеріали справи, лізингоодержувач зобов'язання за Договором щодо здійснення оплати не виконав в повному обсязі, з листопада 2008 р. порушував строк проведення платежів, з червня 2010 р. здійснення платежів припинено, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом про лізинг та законом.
Згідно з положенням ст. 762 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" за користування майном з наймача (Лізингоодержувача) справляється плата, розмір якої встановлюється договором.
Таким чином, судова колегія вбачає наявність зобов'язань відповідача сплатити чергові лізингові платежі відповідно до умов Договору та Угоди, що є додатком №01-281 до Договору.
Так, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Скаржник не заперечує наявність прострочення по сплаті чергових платежів, але в апеляційній скарзі зазначає, що ТОВ „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" має заборгованість по простроченим лізинговим платежам лише у розмірі 55 053,00 грн., відповідно до актів звірки взаємних розрахунків.
Враховуючи викладене, судова колегія, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком місцевого суду і зазначає, що сума заборгованості по простроченим лізинговим платежам підлягає задоволенню в розмірі 61 346,90 грн., оскільки в Акті звірки, на який посилається відповідач, не врахована нарахування винагороди (комісії) з 26.06.2010 р. по 25.02.2011 р., яка складає 6293,90 грн. що і є різницею між визнаною відповідачем сумою боргу і стягнутою судом 61346,90 -55053).
Щодо стягнення пені, втрат від інфляції та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% процентів річних за порушення зобов'язання, то апеляційним судом за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі „Законодавство" було перевірено розрахунки, надані позивачем та було встановлено, що ці розрахунки зроблено правильно.
З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано частково задовольнив вимогу позивача про стягнення.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування, у зазначеній частині судового рішення.
Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2012р. по справі №5017/2176/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.11.2012 року.
Головуючий суддя Головей В.М.
Суддя Мирошниченко М.А.
Суддя Шевченко В.В.