73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
_____________________________________________________________________________У Х В А Л А
"01" листопада 2012 р. Справа № 5024/2388/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши скаргу ПП ОСОБА_2 на дії ВДВС Комсомольського РУЮ м.Херсона по справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Херсон
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Херсон
про стягнення 25001 грн. 72 коп.
за участю представників :
від позивача - ОСОБА_4, представник, нотар. посв. довір. від 06.07.2012р.
від відповідача - не прибув
від ДВС - Орищенко С.Ю., держ. виконавець, дов. від 25.10.2012р.
На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 27.07.2012р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012р., частково задоволено позов ФОП ОСОБА_2, з відповідача на користь позивача стягнуто 7530 грн. 72коп. основного боргу, 425 грн. 61коп. витрат по оплаті судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.
Від позивача надійшла скарга на дії ВДВС Комсомольського РУЮ, у якій скаржник просить суд скасувати постанову від 13.07.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) та зобов'язати прийняти до провадження наказ №5024/2388/2011 від 06.03.2012р., виданий господарським судом Херсонської області.
З посиланням на ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України, ст.ст.17, 25 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що наказ господарського суду, який відповідає встановленим Законом правилам, пред'явлений в межах заявленого строку, підлягає примусовому виконанню.
Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виключний перелік підставі, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Відсутність в законі прямої вказівки на можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання не входить до таких підстав, отже, посилання державного виконавця на п.8 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", як на підставу відмови у прийнятті виконавчого документа, не грунтується на нормах чинного законодавства та не відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та ст.ст.1, 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Посилання виконавчої служби на ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" суперечить принципам розумності та справедливості, оскільки позбавляє стягувача можливості реалізувати право на виконання рішення, що набрало законної сили.
Боржник у судове засідання для участі у розгляді скарги не прибув, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України не є перешкодою для її розгляду.
ВДВС Комсомольського РУЮ вважає скаргу безпідставною і просить суд відмовити у її задоволенні, посилаючись на правові норми п.8 ст.26 та ст.48 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, на рішення, яке набрало законної сили 27.02.2012р., був виданий 06.03.2012р. наказ про примусове виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку із одержанням від Одеського апеляційного господарського суду ухвали від 03.05.2012р. про поновлення порушеного строку та прийняття до розгляду апеляційної скарги, враховуючи вимоги ч.1 ст.48, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження". 14.06.2012р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення наказу до господарського суду Херсонської області, який поряд з постановою було направлено на адресу останього.
Після вирішення апеляційної скарги та залишення рішення без змін, одержаний від господарського суду наказ було знову направлено судовому органу, у зв'язку із завершенням виконавчого провадження по ньому, що унеможливлює повторне пред'явлення цього наказу для примусового виконання.
Розгляд скарги відбувався з перервою, яка оголошувалася до 01.11.2012р.
Надавши оцінку доводам скаржника, представника відділу державної виконавчої служби, суд залишає подану скаргу без задоволення, врахувавши наступне.
На підставі пунктів 1 та 3 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" накази господарських судів, будучи виконавчими документами, підлягають виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону.
06.03.2012р. позивачу був виданий наказ №5024/2388/2011 про примусове виконання рішення господарського суду від 14.02.2012р., яке набрало законної сили 27.02.2012р.
21 березня 2012р. стягувач звернувся до ВДВС Комсомольського РУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження по виданому господарським судом 06.03.2012р. наказу №5024/2388/2011.
23 березня 2012р. на підставі ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" зазначений виконавчий документ був прийнятий, по ньому було відкрито виконавче провадження №31835168, про що винесено відповідну постанову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, після набрання ним законної сили, ФОП ОСОБА_3 до Одеського апеляційного господарського суду було подано апеляційну скаргу, яку було прийнято до провадження з відновленням відповідачу пропущеного процесуального строку на її подання, про що винесено відповідну ухвалу від 03.05.2012р. №5024/2388/2011.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 50 цього Закону також встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу ДВС; закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності з наведеними правовими нормами після одержання ухвали Одеського апеляційного господарського суду державний виконавець Куриленко Т.А. 14.06.2012р. винесла постанову про повернення виконавчого документа, яким є наказ №5024/2388/2011, виданий 06.03.2012р. до господарського суду Херсонської області, який був одержаний адресатом і знаходиться в матеріалах справи в зв'язку з чим виконавче провадження по його виконанню вважається завершеним.
Зважаючи на поновлення строку та прийняття апеляційної скарги до провадження, прийнята за наслідками її розгляду постанова, відповідно до ч.2 ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття, а отже, призводить до зміни дати набрання законної сили рішенням місцевого господарського суду.
Зважаючи на цю обставину, стягувач мав звернутися з заявою про одержання наказу з встановленням іншої дати набрання законної сили рішенням, а виконавчій службі мав бути направлений наказ саме із зазначенням дати набрання законної сили постанови апеляційного суду.
Натомість такий наказ ані ВДВС, ані стягувачеві не видавався, а був направлений повторно наказ, виконавче провадження по якому було завершене на підставі ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження".
Відтак, постанова про повернення виконавчого документа - наказу господарського суду Херсонської області №5024/2388/2011, виданого 06.03.2012р., прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
З врахуванням вищевикладених обставин, відсутні також підстави про зобов'язання ВДВС прийняти до провадження вищеназваний наказ.
Керуючись ст.86, ст.121-2 ГПК України, суд
1. Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на дії ВДВС Комсомольського РУЮ залишити без задоволення.
Суддя Н.О. Задорожна