"29" жовтня 2012 р.Справа № 5016/2117/2012(2/17)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі Куйбар О.С.,
за участю представників сторін:
від кредитора: Дмитренко Ю.В. -довіреність б/н від 19.03.2012 р.,
від боржника: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою кредитора: Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (56000, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 191, ідентифікаційний код 20897392)
до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
про банкрутство
10 жовтня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (далі -УПФУ в Казанківському районі) звернулося до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -підприємець ОСОБА_2) за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки остання неспроможна погасити кредиторську заборгованість в сумі 5 299 грн. 10 коп. та не звітує до податкового органу більше року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.10.2012 р. за заявою кредитора порушено провадження у справі № 5016/2117/2012(2/17) про банкрутство боржника за спрощеною процедурою.
Боржник у судове засідання не з'явився, відзиву на заяву кредитора суду не надав, своїм правом на участь в засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи підприємець ОСОБА_2 була повідомлена належним чином згідно вимог ч. 1 ст. 64 та ст.. 87 ГПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_2 18.10.2012 р.
29.10.2012 р. у судове засідання з'явився ініціюючий кредитор, вимоги ухвали суду від 15.10.2012 р. щодо надання доказів відкриття виконавчого провадження по справі № 2а-2419/12/1470 та клопотання стосовно кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора) зі згодою арбітражного керуючого на участь у справі не виконав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Частина 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно із ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник відсутній за його місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи грошові вимоги кредитора ґрунтуються на вимозі пенсійного фонду про сплату боргу № Ф 99 від 05.06.2012 р. та виконавчому листі по адміністративній справі № 2а-2419/12/1470, який видано 31.08.2012 р.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Таким чином, безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями повинна підтверджуватись виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Крім того, частиною 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Однак, ініціюючим кредитором не надано суду доказів неможливості стягнення заборгованості з боржника шляхом виконавчого провадження або списання коштів з рахунків боржника.
Крім того, має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.
За вимогами ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі -Закон про державну реєстрацію) державна реєстрація фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором за місцем проживання фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону про державну реєстрацію зміна місця проживання фізичної особи-підприємця підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі -Єдиний державний реєстр) в порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з ч. 5 ст. 17 Закону про державну реєстрацію, в Єдиному державному реєстрі містяться лише відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Тому, факт відсутності фізичної особи-підприємця має бути доведений в загальному порядку, передбаченому цивільним законодавством.
Кредитором в порушення вимог ст. 33 ГПК України не підтверджено належними доказами обставин відсутності боржника за його місцезнаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи, заява УПФУ в Казанківському районі про порушення справи про банкрутство обґрунтована тим, що боржник не здійснює підприємницьку діяльність, що на думку заявника підтверджується довідкою Баштанської міжрайонної державної податкової служби Миколаївської області Державної податкової служби № 19/17-01 від 28.09.2012 р., яка свідчить про ненадання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з 05.01.2011 р. по 28.09.2012 р. звітності.
Так, згідно ст. 52 Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором, зокрема, у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
При цьому, господарський суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк податкових декларацій відноситься до виключної компетенції органів державної податкової служби, яка з вказаних підстав може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника (аналогічна позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 01.06.2010 р. у справі № 2-30/6274-2009).
В обґрунтування твердження про відсутність підприємницької діяльності боржника, кредитор посилається на обставини, пов'язані з неможливістю здійснення виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю у боржника транспортних засобів і зареєстрованих за останнім домоволодінь згідно довідок ДАІ, БТІ.
Однак довідки ДАІ, БТІ не можуть вважатись належними доказами на підтвердження цих обставин, оскільки наявність такого майна не визначається чинним законодавством України як необхідна умова здійснення підприємницької діяльності.
За таких обставин, станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 були відсутні підстави для її порушення за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Пленуму Верховного Суду України Постанови Верховного суду України № 15 від 18.12.09р. "Про судову практику в справах про банкрутство" (п. 36) від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Припинити провадження у справі.
2. Копію ухвали направити на адресу кредитора, боржника, державного реєстратора, Головного управління юстиції у Миколаївській області.
СуддяВ.С.Адаховська
Ухвала оформлена у відповідності до ст. 86 ГПК України
та підписана суддею 02.11.2012 року.