36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.10.2012 р. Справа №18/1661/12
За позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37600
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 37500
про стягнення 4 582,18 грн.
Суддя Сірош Д. М.
Представники:
від позивача: Демянчук Л. Ю., дов. від 03.09.2012 р., Таращенко В. І., дов. від 16.05.2012 р. № 1-17/971.
від відповідача: ОСОБА_4 довір. від 29.10.2012 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі по договору № 396 від 11.06.2012 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води в сумі 4582.18 грн.; в т.ч.: 2261,07 грн. - основний борг; 2261,07 грн. - пеня, 60,04 грн. - 3 % річних.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність документально підтвердженого факту надання теплової енергії в повному обсязі, належної якості, за узгодженими тарифами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
11.06.2009 р. між ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" (Позивач або Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач або Споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 396.
У зв'язку з реєстрацією шлюбу, змінилося прізвище Споживача з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1", що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія 1-КЕ НОМЕР_2, виданим Відділом РАЦС Лубенського МРУЮ 24.06.11 (а. с. 12).
Відповідно до умов вказаного договору Теплопостачальна організація зобов'язувалася постачати теплову енергію для забезпечення опалення приміщень Споживача - магазину, який розміщений на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_2, а Споживач зобов'язувався сплачувати за опалення та гаряче водопостачання, виходячи з фактичного обсягу спожитої теплової енергії по затвердженому тарифу до 30 числа поточного місяця (п. 13)
При цьому, Споживач взяв на себе зобов'язання погасити борг за теплопостачання даного приміщення, який виник станом на 11.06.2009 р. в сумі 3 803,28 грн. (п.12).
Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про ціни і ціноутворення".
Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
На момент укладення угоди, відповідно до рішення шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради п'ятого скликання від 20.06.2008. тариф на теплову енергію для потреб третьої групи споживачів (всі інші споживачі, крім населення та бюджетних , організацій), які не мають відповідних комерційних вузлів обліку теплової енергії, складав 9,69 грн. за 1 м кв. загальної площі в місяць протягом опалювального періоду.
З жовтня 2009 p., відповідно до рішення двадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради п'ятого скликання від 27.03.09р., тариф на теплову енергію склав 6,33 грн. за 1 м кв. загальної площі в місяць протягом опалювального періоду (а. с. 10).
Відповідні тарифи на теплову енергію формувалися на підставі Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затвердженого постановою КМУ від 10.07.06. № 955.
Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.10.2010. у справі № 8/113 за позовом ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" до ФО-П ОСОБА_1 стягнуто з останньої на користь позивача борг та штрафні санкції за опалення вищезазначеного приміщення магазину за Договором за період жовтень 2009р. - квітень 2010р. включно: 1 779,96грн. основного боргу, 1 779,96грн. пені, 210,87грн. інфляційних нарахувань, 96,36 грн. - 3% річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрати на ІТЗ судового процесу (а. с. 11).
18.08.2011 р. набула чинності постанова КМУ від 01.06.2011р. №869, якою затверджено новий Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Відповідно до п. 10 Порядку, одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії.
Органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг " із змінами внесеними Законом N 3610-VI від 07.07.2011).
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень Комісії належить встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет", ст. 5 Закону України "Про природні монополії", Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Лубнитеплоенерго" включено до Переліку суб'єктів природних монополій на ринку "централізоване постачання теплової енергії", що підтверджується листом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2006 № 01/1753 ( а. с 13).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (надалі - Комісія) від 30.09.11 р. № 84 установлено для ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" з 01.10.11 р. наступні тарифи на теплову енергію:
для потреб бюджетних установ - 847,49 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 847,49 грн. за 1 Гкал без ПДВ (а. с. 14).
Згідно ст. 193 та п. 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, ставка податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями що виникли з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. включно, становить 20 відсотків від бази оподаткування.
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року, тариф на теплову енергію для потреб споживачів (крім населення) становить 1 016,99 грн. ( 847,49 грн. + 169,50 грн. ( ПДВ) за 1 Гкал.
Пунктом 22 Договору встановлено, що тарифи на послуги теплопостачання (опалення та підігрів води) можуть змінюватись відповідними органами виконавчої влади та виконавчими органами Міських рад, та приймаються сторонами до обов'язкового виконання.
Згідно п. 23 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного і обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, з урахуванням середньомісячної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами (п. 5 Правил надання послуг з централізованого опалення затверджених ПКМУ від 21.07.2005 р. № 630).
Розпорядженнями Лубенського міського голови від 12.10.2011 р. № 309р та від 09.04.2012 р. № 98р. період опалювального сезону 2011-2012р.р. встановлено з 13.10.2011 р. до 10.04.2012 р. (а. с. 15).
Враховуючи відсутність у Споживача приладів обліку спожитої теплової енергії, обсяг фактично спожитої теплової енергії, використаний на опалення приміщень магазину Споживача за адресою АДРЕСА_2 за період жовтень 2011 р. - квітень 2012р., складає 3,62 Гкал. (розрахунок планової річної потреби теплової енергії на опалення в матеріалах справи а. с. 17).
Згідно з будівельними нормами "СНиП 2.04.05-91*У Отопление, вентиляция и кондиционирование" із змінами, затвердженими наказом Державного комітету України з містобудування та архітектури від 27.06.1996р. № 117 система опалення приміщення відповідача входить в загальну внутрішньобудинкову централізовану систему опалення багатоквартирного будинку.
При проектуванню багатоквартирного будинку закладається і засіб теплопостачання -централізоване теплопостачання, згідно з вимогами відповідних будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує всі квартири.
Відповідно до п. 13. Договору, Споживач зобов'язується сплачувати за опалення виходячи із фактичного обсягу спожитої теплової енергії по затвердженому тарифу до 30 числа поточного місяця, або в порядку попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, свої зобов'язання за договором виконав частково, не повністю розрахувався за поставлену в жовтні 2011р. - квітні 2012р. теплову енергію.
Таким чином, станом на 01.08.2012 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2 261,07 грн. за період - січень-квітень 2012р.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за опалення, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 2 261,07 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Твердження відповідача про відсутність підстав для здійснення розрахунків за теплову енергію по новим тарифам судом відхиляється, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
У випадках, передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (абз. 2 ч. 1 ст. 632 ЦК України").
Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Пунктом 22 Договору встановлено, що тарифи на послуги теплопостачання (опалення та підігрів води) можуть змінюватись відповідними органами виконавчої влади та виконавчими органами Міських рад, та приймаються сторонами до обов'язкового виконання.
Відповідно до ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається з наданих доказів, повідомлення про зміну тарифів на теплопостачання було опубліковано в засобах масової інформації, а саме: у всеукраїнській громадсько-політичній газеті "Зоря Полтавщини" від 07.10.2011 р. № 156-157 та в громадсько-політичній газеті "Лубенщина" від 08.10.2011 р. № 82, тобто доведено до Споживача (відповідача) у встановленому Законом порядку.
Всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного Теплопостачальною організацією, які направлялися на адресу відповідача простою кореспонденцією, про що свідчать відповідні записи у журналі вихідної кореспонденції (а. с. 62 - 73).
Також, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що позивач надавав послуги з опалення приміщення неналежної якості. Як доказ на підтвердження вказаного позивач надав суду акт від 13.02.2012 р. складений контролером ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" в присутності фармацевта ОСОБА_6 по АДРЕСА_3.
Суд не приймає вказаний акт як належний та допустимий доказ, оскільки з нього не вбачається на якому саме об'єкті проведено замір температури по АДРЕСА_3 (не вказаний номер квартири).
Крім того, ОСОБА_6 не є стороною договору на відпуск теплової енергії від 11.06.2009 р.
До того ж, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення суду з приводу надання позивачем послуг з постачання теплової енергії для опалення будинку АДРЕСА_3 неналежної якості.
Таким чином, суд відхиляє твердження позивача про надання позивачем теплової енергії неналежної якості, у зв'язку з недоведеністю та безпідставністю.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 396 від 11.06.2009 р. позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 261,07 грн.
Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІV від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) та п. 31 договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Суд задовольняє вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2 261,07 грн. за період лютий 2012 р. - квітень 2012 р.
Крім того, за несвоєчасної розрахунки по оплаті вартості теплової енергії позивач також ставить вимоги про стягнення з відповідача 3% річних.
Відповідно до вимог п. 13 Договору та п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 60,04 грн.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 05541083, п/р. № 26033131232813 в АБ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320470) 2261,07 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 2261,07 грн. пені, 60,01 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сірош Д.М.
Повне рішення складено 05.11.2012 р.