36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.10.2012 р. Справа №18/1561/12
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.,
за участю представників:
позивача: Бречко О.Г., Ворона О.Б.,
відповідача: Сундалова М.В., Андрущенко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс", м. Полтава,
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава,
про визнання недійсним рішення,-
Товариство з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (надалі-Товариство) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі- Комітет) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2012р. по справі 02-02-50/46-2012, яким визнано ТзДВ "Полтаваавтотранс" таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; дії Товариства щодо продажу квитків автомобільних перевізників пасажирам з урахуванням додаткових коштів на суму ПДВ та обрахування винагороди Автостанції в розмірі 10% визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку та накладено штрафи в розмірі 68000,00 грн. по двом пунктам, посилаючись на необґрунтованість рішення, а також зобов'язання відповідача повернути документи, надані на час перевірки.
Заявою від 07.09.2012 року позивач уточнив п.3 позовних вимог та просить зобов'язати відповідача повернути передані за актами від 23.05.2012 року документи.
Представником позивача в судовому засіданні 18.10.2012 року подано заяву (в матеріалах справи) про відмову від позовних вимог в частині повернення документів, посилаючись на те, що витребувані документи повернуті позивачу, а тому в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору.
В судовому засіданні представниками позивача позовні вимоги(з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання повернути документи) підтримані в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позовну заяву(а.с.38-40), доповненні до відзиву(а.с.63-66) та його представники в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відповідність рішення вимогам чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, що рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/86-рш від 03.07.2012 року (з урахуванням розпорядження від 04.09.2012 року) по справі №02-02-50/46-2012 визнано, що ТзДВ "Полтаваавтотранс" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку автостанційних послуг в межах Полтавської області; дії Товариства щодо продажу квитків автомобільних перевізників пасажирам з урахуванням додаткових коштів на суму ПДВ та обрахування винагороди автостанції в розмірі 10% визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання та накладено штрафи за кожне порушення в розмірі 68 000,00грн. (а.с.11-17, 115).
Вказане рішення було направлено Товариству 03.07.2012 року та отримано його представником 06.07.2012 року.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято з мотивів безпідставності нарахування Товариством ПДВ до вартості проїзду, встановленого Розпорядженням Голови Полтавської облдержадміністрації (а.с.67,68) та нарахування винагороди в розмірі 10% виходячи з вартості проїзду, збільшеного на суму ПДВ.
Статтею 6 Податкового Кодексу України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно п.185.1 статті 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платника податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Статтею 194 Податкового Кодексу України встановлено, що податок на додану вартість додається до ціни товарів/послуг.
Статтями 195-197 Податкового Кодексу України не передбачено оподаткування за нульовою ставкою чи звільнення від оподаткування надання послуг автомобільним перевізникам та продажу квитків автомобільних перевізників, а тому позивач, як платник податку зобов'язаний утримувати податок на додану вартість і сплачувати його до відповідного бюджету.
Про правомірність утримання податку на додану вартість викладено і в листах Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Полтавській області(а.с.33-35).
Таким чином, виконання позивачем норм податкового законодавства необґрунтовано визнано адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а тому суд приходить до висновку, що рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права і підлягає визнанню недійсним.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 43, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/86рш від 03.07.2012 року визнати недійсним.
Повний текст рішення складено 24.10.2012 року.
Суддя Кульбако М.М.