79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.11.12 Справа№ 5015/3849/12
За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Черненко Тараса Григоровича, м. Львів
про: стягнення 5 962,00 грн.
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Харко Л.М.
Представники:
від позивача: Коцелко Ю.В. (довіреність б/н від 16.10.212 року)
від відповідача: Черненко Т.Г. (довіреність б/н від 01.10.2012 року)
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 01.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів до Фізичної особи-підприємця Черненко Тараса Григоровича, м. Львів про стягнення 5 962,00 грн.
Ухвалою суду від 17.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.10.2012 року. В судовому засіданні 04.10.2012 року оголошено перерву до 01.11.2012 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, 01.11.2012 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів у справі за вх.№878 з додатками, а також лист за вх.№895 яким повідомив, що відповідач повністю сплатив основний борг, просив стягнути три відсотки річних в сумі 9,88 грн. та 41,16 грн. пені.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 17.09.2012 року не виконав, проти задоволення позову заперечив частково.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
20.02.2012 року між ЛМКП «Львівтеплоенерго»(теплопостачальна організація) та ФОП Черненко Т.Г. (споживач) укладено Договір №1360/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді (Договір).
Згідно з п.1 Договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п.6.3 Договору споживач до 15-ого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
Відповідно до п. 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору за період з 01.03.2012 року по 31.07.2012 року в нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 739,17 грн. Окрім того, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 223,28 грн. 3% річних.
В судовому засіданні позивачем подано уточнений розрахунок заборгованості з урахуванням сплати відповідачем основної заборгованості, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 9,88 грн. та 41,16 грн. пені.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, позивачем нараховано відповідачу 9,88 грн. 3 % річних, які підлягають до стягнення.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до наданого позивачем в судовому засіданні уточненого розрахунку пені ним нараховано відповідачу 41,16 грн. пені, які підлягають до стягнення.
З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9,88 грн. та 41,16 грн. пені.
У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи сплату відповідачем основної заборгованості, в частині стягнення з відповідача 5 739,17 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Черненко Тараса Григоровича, 79070, м. Львів, вул. Довженка, 16/5 (ідентифікаційний номер платника податків 2377107076) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 (р/р 26007321 в ПАТ «Мегабанк», МФО 385413, код ЄДРПОУ 05506460) 9,88 грн. 3% річних, 41,16 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
4. У решті частин позовних вимог провадження у справі припинити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.11.2012 р.
Суддя Кидисюк Р.А