"23" червня 2006 р.
Справа № 9/130-1902
14:30 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Кулагіній Т. В.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Тернопільського району, м. Тернопіль, в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1
до Приватного агропромислового підприємства "Прогрес", с. Грабівці Тернопільського району
За участю представників сторін:
Прокурора Кметик Л.Я., посвідчення № 74 від 29.03.06 р. ,
позивача: Світлик О. М., довіреність № 377 від 05.06.06 р.
відповідача: Лабіш М. В., доручення № 24 від 23.05.06 р.
Прокурор Тернопільського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Пенсійного Фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі до відповідача - Приватного агропромислового підприємства «Прогрес», с. Грабівці Тернопільського району, про стягнення 29399,24 грн., з яких 21710,97 грн. заборгованості по страхових внесках та пені.
На підтвердження своїх доводів, Прокурор посилається на акт перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від 07.04.2006 р., копії вимог на оплату, страхових внесків, інші матеріали.
Суд розглядає спір відповідно до п. 5,6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України за правилами вказаного Кодексу , враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001 ( 121/2001 ), Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах ( v0696359-02 ), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2 ( v259p299-02 ) (далі - Положення про управління Пенсійного фонду), управління у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду ( v0696359-02 ) Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду ( v0696359-02 ) Управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
За змістом статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( v0207569-03 ) саме територіальним органам Пенсійного фонду надано право приймати рішення про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив, що позов підлягає до задоволення, як визнаний Відповідачем.
Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. (із послідуючими змінами та доповненнями) передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, які використовують працю найманих працівників, зобов'язані сплачувати збір (страхові внески) на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі визначеному Законом.
Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України визначається Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1
Згідно даного Закону та Інструкції до страхових внесків належать - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Страхувальниками є - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: підприємства установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування -фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб або на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ним органи незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників.
У відповідності до вимог Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування, і зобов'язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного Фонду у строки та розмірах встановлених чинним законодавством.
Згідно частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків - недоїмка і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як стверджує прокурор і позивач, та не заперечує відповідач, станом на 01.01.2006 року загальний розмір заборгованості відповідача перед пенсійним фондом становить 29399,24 грн., з яких 24582,94 грн. недоїмки, та 4816,30 грн. пені.
Заборгованість ПАП «Прогрес» в сумі 29399,24 грн. підтверджена матеріалами справи, а саме Актом №1 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, карткою особового рахунку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, іншими документами.
Відповідач суму боргу визнав, однак подав клопотання про відстрочення виконання рішення в зв'язку із важким фінансовим станом господарства, якому стихією завдано значних збитків. На підтвердження клопотання представник відповідача подав копії висновку по форс-мажорних обставинах у 2003 та 2004 роках, акту обстеження посівів, довідки про загибель сільськогосподарських культур, виписки з протоколу комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, інших документів.
Представник позивача не заперечив проти клопотання щодо відстрочення виконання рішення суду.
Отже, суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 24582,94 грн. недоїмки, та 4816,30 грн. пені правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Водночас, враховуючи, що сторони узгодили клопотання про відстрочку виконання рішення, суд задовольняє його та відстрочує виконання рішення до 01.11.2006 р.
В силу положень ч 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Разом з тим, прокурор при зверненні до суду від сплати судових витрат звільнений.
За згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 23.06.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 17, 69, 76, 77,79,86, 94, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України , господарський суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Прогрес» , (с. Грабовець Тернопільського району, ід код 30849301) 24582,94 грн. недоїмки, та 4816,30 грн. пені в користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, Майдан Перемоги,1, ідентифікаційний код № 21153972).
3. Відстрочити виконання рішення до 01 листопада 2006 року.
На постанову суду сторони мають право подати через місцевий суд заяву про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - апеляційну скаргу.
Суддя Л.В. Кропивна