09 серпня 2012 р.Справа № 2а-873/10/1814
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 26.04.2010р. по справі № 2а-873/10/1814
за позовом ОСОБА_1
до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему в Путивльському районі
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом в якому просить скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності. Свої вимоги мотивує тим, що старшим інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Путивльському районі 15.03.2010 р. було складено протокол, а саме за те, що вона самовільно на землях державної власності на території' Путивльської міської ради біля житлового будинку, де вона проживає, самовільно зайняла земельну ділянку та облаштувала на ній каналізаційну яму.
Згідно з цим протоколом - постановою цього ж інспектора вона притягнута до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП України у виді штрафу у розмірі 170,00 грн.
Постановою Путівільського районного суду Сумської області від 26 квітня 2010 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної інспекції за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Путивльському районі Сумської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 15 березня 2010 року № 9 - відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Путівільського районного суду від 26.04.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що інспектором з охорони земель відділу Держкомзему у Путивльському районі було проведено перевірку дотримання земельного законодавства при використання землі, в ході якої виявлено, що ОСОБА_1, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0001 га, на ній облаштувала вигрібну яму. Позивачу вносились міською радою приписи про усунення порушень земельного законодавства, вирішення питання законним шляхом облаштування вигрібної ями, але позивачкою ці вимоги були проігноровані.
За самовільно займану земельну ділянку та самовільне облаштування вигрібної ями без дозволу міської ради та проектної документації, було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушила вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та самовільно зайняла земельну ділянку що відповідно до п. «б» 4.2 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року №963 - IV - самовільне заняття земельної ділянки це будь- які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону е правомірними.
Відповідно до п. «б» 4.2 ст. 211 Земельного кодексу України - громадяни за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проживаючи АДРЕСА_1, біля цього будинку самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0001 га на землях державної власності на території Путивльської міської ради та збудувала на ній без дозволу та проекту каналізаційну вигрібну яму.
Ці обставини підтверджуються актом комісії із працівників міської ради, санепідемстанції, відділу Держкомзему у Путивльському районі, відділу містобудування, управління газового господарства, відділу Сумської обласної CEC від 03.03.2010 p., де було встановлено, що дійсно ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку, яка до лютого 2009 року відносилась до земель Бобинської сільської рани а з 22.02.2010 року - до земель Путивльської міськради. На цій земельній ділянці самовільно була збудована нею і каналізаційна вигрібна яма на відстані 2 м від фундаменту будинку та 2,15 м. від газопроводу, що привело до порушення вимог п.3.25 ДБН 360928, якими передбачено, що облаштування вигрібної ями може проводитись не менше ніж за 8 метрів від фундаменту житлового будинку, а також привело до порушення «Правил безпеки систем газопостачання», а саме п.4.3.7 додатка 4 до цих правил, відповідно до яких побутова каналізація може бути розташована від підземного газопроводу середнього тиску на відстані 1,5 м.
На ці порушення, державним інспектором з охорони земель відділу Держкомзему у Путивльському районі було внесено припис про усунення виявлених правопорушень та складено протокол про адміністративне правопорушення за самовільне зайняття земельної ділянки та забудови каналізаційної вигрібної ями, і постановою інспектора від 15.03.2010 року ОСОБА_1 була підвергнута адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Ці обставини підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення №9, яка була оглянута судом та матеріалами цивільної справи (а.с.7,8,10-12).
Крім того, як вбачається із припису міської ради за підписом заступника міського голови Борошна В.А - міська рада також вносила припис ОСОБА_1 про самовільне влаштування нею вигрібної ями на земельні ділянки яка знаходиться в комунальній власності та пропонувалося їй розробити проектну документацію на вигрібну яму та отримати експертні висновки по проекту.
Таким чином колегія суддів вважає, що державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему за виявлені порушення земельного законодавства, вчинене ОСОБА_1, а саме - за самовільне зайняття земельної ділянки та облаштування на ній, також самовільно, вигрібної ями, правомірно склала протокол про адміністративне правопорушення, вчинене позивачкою, у відповідності до чинного законодавства та на законних підставах було винесено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення, тому підстави для скасування постанови інспектора відсутні.
Колегія суддів вважає, що постанова Путівільського районного суду Сумської області від 26.04.2012 р. по справі № 2-а-873/10/1814 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 26.04.2010р. по справі № 2а-873/10/1814 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Калитка О. М.
Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.