61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20 липня 2012 р. Справа № 1621/2а-2498/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.09.2011р. по справі № 1621/2а-2498/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі
про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитини війни,
16.08.2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.09.2011 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 01.01.2009 року по 16.08.2011 року.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 16.08.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.09 року по 16.08.11 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 17.02.2011 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до 16.02.2011 року - підлягає скасуванню та залишенням цієї частини позовної заяви без розгляду.
Також при ухваленні рішення судом допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, якою встановлено, розмір доплати до пенсії дітям війни.
Отже, з 23.07.2011 року виплата недоплаченої як дитині війні підвищення пенсії проводиться у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745 від 06.07.2011 року, а не Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, після набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто з 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.09.2011 року по справі № 1621/2а-2498/11 не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріплені в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі задовольнити частково.
Постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.09.2011 року по справі № 1621/2а-2498/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 01.01.2009 року по 16.02.2011 року залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 17.02.2011 року по 22.07.2011 року.
Зобов'язати відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 17.02.2011 року по 22.07.2011 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.