23 жовтня 2012 р.Справа № 1819/2а-94/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16.02.2012р. по справі № 1819/2а-94/12
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області
до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області
про скасування постанови,
Позивач, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради звернулось до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області Кулика В. В. про накладення штрафу в розмірі 680 грн. від 21.10.2011 року за невиконання рішення суду, а справу закрити.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16.02.2012 року в задоволенні позову - відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що 27.09.2011 року відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 28964061 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а-2537/09, виданого 22.00.2011 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області про зобов'язання позивача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги до 5 Травня за 2011 рік у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни І групи, відповідно до вимог ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахування виплачених сум.
Позивача, зобов'язано самостійно виконати виконавчий документ негайно. Позивач, у встановлений термін вимоги відповідача не виконані, 21.10.2011 року відповідачем було винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин не були виконані вимоги відповідача з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-2537/11, виданого 22.09.2011 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений строк, відповідачем відповідно до ст.ст. 5, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", 21.10.2011 року було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, позивачем не надано до суду доказів про відсутність коштів передбачених на виплату на відповідному рахунку Державного казначейства. Окрім того, законодавство України надає можливість відкладення, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення, але як вбачається з матеріалів справи позивач з відповідними заявами не звертався.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в. інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щорічної грошової допомоги до 5 Травня за 2011 рік відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена допомога, однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання даної допомоги, яка прямо передбачена законом та постановлена до стягнення судовим рішенням.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину неможливості виплатити кошти за рішенням суду, судом не може бути прийнято до уваги.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду по справі Кечко проти України, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання; своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем без поважних причин, всупереч п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, не були виконані вимоги відповідача з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-2537/11, виданого 22.09.2011 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, крім того, відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч. З ст. 2 КАС України та в межах повноважень, наданих йому Законом України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн.
У зв'язку з чим, колегія суддів, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16.02.2012р. по справі № 1819/2а-94/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.