Головуючий у 1-й інстанції: Зейкан Н.М.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"19" квітня 2012 р. Справа № 2а-1830/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "10" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 10.06.2011 року позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області (далі - УПФ) щодо нарахування позивачу доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні добровільного гарантованого відселення, відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 11.11.2010 року по 10.06.2011 року.
Зобов'язано УПФ провести нарахування та виплату позивачу доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат починаючи з 11.11.2010 по 10.06.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову. Позивач вказану постанову не оскаржує.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду із позовом, як особа, яка проживає на території зони гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановою КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітних плати. Непрацюючі пенсіонери отримують доплату до пенсії в цих же розмірах.
Водночас сума, з якої здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено доплату до пенсії, то суд правильно визначив його відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - в межах строку звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Воно постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, cуд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "10" червня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт. Зарічне,Рівненська область,34000