29 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/3391/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі № 2а-1870/3391/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсанліт"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсанліт" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Укрсанліт"), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі -відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012306/1270 від 06 січня 2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 60 715, 66 грн.
Обґрунтував свої вимоги тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за жовтень 2010 р., ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2010 р. на суму 60 715, 66 грн. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 06 січня 2012 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012306/1270 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в загальному розмірі 60 715, 66 грн.
Позивачем зазначено що, висновки ДПІ у м. Сумах про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарська операція з поставки латуні між ТОВ "Укрсанліт" та ТОВ "Метастіл" є реальною, придбаний у контрагента товар був оплачений позивачем, фактично отриманий та використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договором поставки, специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами про оплату та ін. Враховуючи наявність всіх документів, які підтверджують придбання, оплату та отримання товару, ТОВ "Укрсанліт" має право на відображення указаної господарської операції у податковому обліку, зокрема формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсанліт" задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000012306/1270 від 06 січня 2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 60 715, 66 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Також представником позивача надана заява про розгляд справи без його участі
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрсанліт" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за жовтень 2010 року. За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах 20 грудня 2012 року складений акт № 9386/23-620/36437425 (а.с. 59-78), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ "Укрсанліт" пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2010 р. на суму 60 715, 66 грн.
Не погоджуючись з актом перевірки, позивач подав відповідачу заперечення (а.с. 13-16), які згідно відповіді № 99/23-620/36437425 від 03.01.2012 р. (а.с. 17-22), залишились без задоволення, а висновки про порушення податкового законодавства без змін.
На підставі висновків акту перевірки № 9386/23-620/36437425 від 20.12.2011 р., ДПІ у м. Сумах 06 січня 2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012306/1270 (а.с. 11) про зменшення ТОВ "Укрсанліт" суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в загальному розмірі 60 715, 66 грн.
З метою скасування податкового повідомлення-рішення відповідача, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, але згідно рішень ДПС у Сумській області № 2565/10/10-105-17/20ск від 15.03.2012 р. (а.с. 23-27) та ДПС України № 6650/6/10-2115 від 13.04.2012 р. (а.с. 28-30), скарги ТОВ "Укрсанліт" залишились без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, податковий орган визначив відображення позивачем у податковому обліку господарської операції по поставці латуні з ТОВ "Метастіл". Так, за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено розбіжність між сумою задекларованого податкового кредиту ТОВ "Укрсанліт" та сумою податкового зобов'язання задекларованого ТОВ "Метастіл" за вересень 2010 року. Причиною розбіжності послугувало коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту ТОВ "Метастіл" на підставі акту перевірки Іванківської МДПІ від 11.03.2011 р. № 235/23/34518156, в якому зазначено про відсутність у контрагента позивача складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Крім того, у вересні 2010 року ТОВ "Метастіл" сформувало податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Барселона Опт". При цьому, документи які підтверджують рух товарів від продавця до покупця, а також документи про прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів на перевірку надані не були. Згідно акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.12.2010 р. № 1143/23-10/37100322, встановлена відсутність ТОВ "Барселона Опт" за місцезнаходженням, а також відсутність необхідних для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів, виробничого обладнання, сировини, матеріалів та ін. Також, відносно директора ТОВ "Барселона Опт" ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва.
Враховуючи зазначені обставини, ДПІ у м. Сумах вважає, що господарська операція по поставці латуні між ТОВ "Укрсанліт" та ТОВ "Метастіл" є нікчемною, здійсненою поза межами правового поля та без наміру створення реальних правових наслідків, а первинні документи бухгалтерського обліку були складені з метою надати позивачу податкову вигоду у вигляді незаконного права на формування податкового кредиту, в зв'язку з чим позивач не має права на відображення цієї операції у податковому обліку.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. суми, відповідно до податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Суд мотивував судове рішення тим, що правомірність віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується належно оформленими податковими накладними, виписаними контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".
Крім того, задовольняючи зазначені позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що зміст договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не суперечать актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, таких доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) в періоді, який перевірявся, визначався Законом України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п. 1.7., 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена у відповідності до Закону.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно вказаного порядку, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону. Пунктом 10.4 вказаної статті, встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання
Також, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Колегія суддів зазначає, що згідно договору поставки № 02/3/10-КМ від 02 березня 2010 р. (а.с. 140-142) ТОВ "Укрсанліт" придбавало у ТОВ "Метастіл" латунь ЛС-59, згідно ГОСТу 1020-97, за ціною та на умовах, визначених договором. Фактичне здійснення указаної господарської операції підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (а.с. 143-161), а саме: видатковими накладними, накладними на відпуск товару у виробництво, журналом виданих довіреностей, виписками про рух коштів по рахунку позивача, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає що, господарська операція по поставці латуні між ТОВ "Укрсанліт" та ТОВ "Метастіл" є реальною, направлена на настання правових наслідків, які обумовлені нею та підтверджена належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цієї господарської операції у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.
Крім того, варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно акту № 5030/2314/36437425/55 від 01 липня 2011 року (а.с. 31-53) про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Укрсанліт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Метастіл" в березні, липні, вересні 2010 року, ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем податкового законодавства та неправомірне формування податкового кредиту за вересень 2010 року в розмірі 60 715, 66 грн. по господарській операції з ТОВ "Метастіл". На підставі згаданих висновків, відповідачем 21 липня 2011 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000842314/0/58021 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2010 року на 60 716, 00 грн. Зазначене податкове-повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах, Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 р. по справі № 2а-1870/4044/11 (а.с. 116-126), залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 р. (а.с. 127-132), визнане протиправним та скасоване. Тобто, правомірність формування ТОВ "Укрсанліт" податкового кредиту по господарській операції з ТОВ "Метастіл" в вересні 2010 року та фактичне здійснення цієї операції, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили і не потребують доказуванню при розгляді цієї справи.
Ні судом першої інстанції ні судом апеляційної інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених догов.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС
України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення -рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. по справі № 2-а-1870/3391/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі № 2а-1870/3391/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.