09 серпня 2012 р.Справа № 2а-3914/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012р. по справі № 2а-3914/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські геоінформаційні системи"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, ТОВ «Харківські геоінформаційні системи», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000511501 від 18.01.2012 згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 489523,00 грн. та № 0000521501, згідно якого донараховано податок на прибуток у сумі 152835,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 р. по справі № 2а-3914/12/2070 позов був задоволений: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000511501 від 18.01.2012 року та № 0000521501.
Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року по справі № 2а-3914/12/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача та представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0000511501 та № 0000521501 від 18.01.2012 р. є акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 3960/15-1/31061655 від 08.11.2011 р. про проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Харківські геоінформаційні системи», в якому зафіксовані порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, пов'язані з невірним включенням до складу витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (І квартал 2011 р.), оскільки платником податків у декларації за II квартал 2011 р. в рядку 06.6 відображена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду з врахуванням збитків 2010 р.
Дані висновки перевіряючих вмотивовані посиланням на положення п. 150.1 ст. 150 ПК України, де визначено, що у разі, якщо за результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1. статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку, що позивачем невірно визначено об'єкт оподаткування та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 152835,00грн; платником не вірно визнано об'єкт оподаткування та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1154024,00грн.
Дані висновки відповідачем пояснюються тим, що у зв'язку з набранням 01.04.11 р. чинності розділу III ПК України, за відсутності в ньому законодавчо визначеного посилання на врахування у II кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник виключно за результатами діяльності у І кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 р., що увійшло до І кварталу 2011 р. відповідно п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення II кварталу 2011 р. не включається. Таким чином, за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податковим на прибуток у розмірі 1154024,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 ПК України, якими контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Проте в даному випадку перевіркою не був достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а тому зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податковим на прибуток є безпідставним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає необхідним зазначити, що відповідно п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У 2010 р. норми п. 6.1 ст. 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.10 р. У I кварталі 2011 р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.10 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 р.
Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011 р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Колегія суддів зазначає, що таке застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 р. є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність. Положеннями п. 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 р. та 2012 р. збитків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Суд першої інстанції правомірно відхилив твердження відповідача про те, що до складу витрат 2 кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за 1 квартал 2011 р. без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2010 р., а у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 р. сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 р. Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 р. зазначена норма не містить.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.12 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином колегія суддів дійшла до висновку про законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.
Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року по справі № 2а-3914/12/207 в частині, що оскаржена апелянтом, прийнята з дотриманням вимог чинного матеріального і процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012р. по справі № 2а-3914/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Калитка О. М.
Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.