16 жовтня 2012 р.Справа № 2018/2а-9567/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2012р. по справі № 2018/2а-9567/11
за позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради треті особи Харківський обласний військовий комісаріат
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач), третя особа: Харківський військовий комісаріат, в якому просив визнати незаконним рішення Харківської міської ради від 13.07.2011 року № 504 про зняття з обліку з пільгової черги «офіцерів запасу» вдови ветерана; зобов'язати Харківську міську раду поновити позивачу в пільговій черзі «офіцерів запасу»; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що після навчання у Харківському вищому командно-інженерному училищі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув до військової частини 14443, і наказом від 01.02.1993 р. був звільнений за власним бажанням з правом носіння військової форми одягу, про що зазначено у його військовому білеті (а.с.13) та виключений з особового складу військової частини Рішенням № 313-1 від 07.12.1993 р. ОСОБА_2 як офіцер запасу складом сім'ї 4 особи, був прийнятий на квартирний облік за загальною чергою - 2990, та за пільговою чергою як офіцер запасу - 1860.
Підставою для прийняття ОСОБА_2 на пільгову чергу було посвідчення № 3-131 від 4 листопада 1992 р., в якому зазначено, що він звільнений за власним бажанням.
Це посвідчення надавало особам пільги, передбачені Постановами ЦК КПРС та РМ СРСР, щодо забезпечення житловою площею при умові звільнення у запас з військової служби за зазначеним переліком - при досягненні віку, хворобі, скороченню штату або з обмеженим станом здоров'я.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради віл 06.07.2010 р. № 131-4, яке було затверджено протокол РЖК від 02.07.2010 р. № 26 про переоформлення квартирної справи на ОСОБА_1 після померлого чоловіка, складом сім'ї 3 особи (вона, та два сини), на загальну чергу та до списку першочерговиків «офіцерів запасу» 07.12.1993 р.
В результаті перевірки квартирної справи, було встановлено, що ОСОБА_2 не мав права на отримання посвідчення щодо пільгового забезпечення житлом, оскільки був звільнений у запас за власним бажанням, що було підставою для скасування рішення Київського РВК м. Харкова від 07.12.1993 р. за № 331-1 в частині прийняття на квартирну чергу за місцем проживання ОСОБА_2 за загальною чергою і по списку першочерговиків «офіцери запасу».
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківської міської ради здійснено у відповідності до норм житлового законодавства, Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 п.4 листа Верховного суду України від 26.05.2001 р. порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України (введено в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 р. № 220 з наступними змінами).
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України до прийняття відповідних актів останнього), за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
На час постановки на облік ОСОБА_2 діяв Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р., згідно до ст.12 п.1 якого офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку із скороченням чисельності або штату, військовослужбовці забезпечуються жилою площею в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону, статті, які передбачають відповідні пільги та компенсації, визначатимуться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, будуть діяти після прийняття Урядом України рішень з цих питань.
Згідно до п. 19 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 р. № 193 «військовослужбовці надстрокової служби, прапорщики, мічмани і особи офіцерського складу, звільнені у запас або у відставку за станом здоров'я, досягнення віку або скорочення штатів забезпечуються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів житловою площею у першу чергу, але не пізніше чим в тримісячний термін з дня прибуття до місця проживання, вибраного з врахуванням існуючого порядку прописки».
Ця ж сама категорія військовослужбовців, генерали, адмірали, офіцери і ті, що перебували на військовій службі не менше двадцяти календарних років, військовослужбовці надстрокової служби, прапорщики і мічмани Збройних Сил СРСР та прирівняні до них особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком або скороченням штатів, відповідно до п.45 Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради профспілок від 11.12. 1984 р. № 470, в редакції від 11.10.1993 р. в тому ж порядку забезпечуються жилими приміщеннями виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів у першу чергу, але не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки.
Положенням про Порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 р. № 220, було передбачене забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей за місцем служби за рахунок житлових фондів Міністерства оборони України.
Пункт 37 зазначеного Положення передбачав залишення на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування - військових комісаріатах) і КЕЧ районів, військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі. За цією ж статтею військовослужбовці звільнені за цими ж підставами, користуються правом на позачергове одержання житла.
Після втрати чинності цього Порядку Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. №1081, було затверджено новий Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Згідно з п. 29 вказаного Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлутаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Таким чином, правом позачергового одержання житла користувалися військовослужбовці, які були звільнені в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.
Оскільки ОСОБА_2 був звільнений за власним бажанням та виключений з списків особового стану військової частини 14 443 з 27.03.1993 р., він не мав право на перебування на квартирному обліку у списку першочерговиків «офіцерів запасу».
Пункт 26, 27 та 28 Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР передбачає виключення громадян зі списків, що користуються правом першочергового отримання житлових приміщень, якщо вони були безпідставно включені в ці списки у зв'язку з поданням відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Підставою для прийняття незаконного рішення було надання невідповідних документів, зокрема посвідчення.
Наслідки у вигляді виключення зі списків настають незалежно від причин, що були підставою для включення у пільгові списки.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно права на першочергове отримання житла, згідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і інших осіб та їх соціальних захист», то колегія суддів зазначає наступне, ст. 5 п. 1 вищезазначеного закону стосується осіб, звільнених у запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
Згідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, звання підполковника, яке мав ОСОБА_2, відноситься до старшого офіцерського складу, граничний вік перебування на військовій службі для старших офіцерів встановлено до 50 років. Відповідно до п.7 вищезазначеного Положення звільненню у запас або у відставку підлягають особи офіцерського складу, які досягли граничного віку перебування на військовій службі.
На час звільнення ОСОБА_2 не досяг граничного віку, і був звільнений за власним бажанням.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Харківської міської ради здійснено у відповідності до норм житлового законодавства, Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР. У зв'язку з чим, колегія суддів, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2012р. по справі № 2018/2а-9567/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.