16 жовтня 2012 р.Справа № 1615/2а-1735/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.07.2012р. по справі № 1615/2а-1735/12
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, 03.04.2012 р. звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовною заявою, в якій прохав суд визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень щодо виплати з 01.11.2011 року довічної пенсії за вислугу років у зменшеному розмірі. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області:
- здійснити перерахунок з 01.11.2011 року раніше призначеної позивачу довічної пенсії за вислугу років, виходячи з розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто з 7173,80 грн.;
- вчинити дії по виплаті недоплачених позивачеві з 01.11.2011 року сум довічної пенсії за вислугу років, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто з 7173,80 грн., з урахуванням фактично проведених виплат.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.07..2012 р. в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 липня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, відповідачем надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач наказом Голови Служби безпеки України від 05.11.2010 року № 1397-ос , маючи 24 повних роки вислуги на військовій службі та військове звання підполковник, був звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України та наказом начальника 3-го управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 17.11.2010 року № 55-ос з 19.11.2010 року виключений зі списків особового складу і направлений на військовий облік до Управління Служби безпеки України в Полтавській області.
Згідно довідки від 18.11.2010 року № 28/3/3383 розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою штатною посадою перед звільненням складав 7173 грн. 80 коп.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 04.01.2011 року № 729/К-ОЗ повідомило позивача, що при призначенні пенсії застосовувало не розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з військової служби, а включило в розрахунок грошового забезпечення для призначення пенсії помісячні додаткові види грошового забезпечення в середньому розмірі за останні 24 календарні місяці служби згідно п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»і загальний розмір призначеної з 20.11.2010 року пенсії позивача склав лише 3793 грн. 27 коп., включаючи надбавку в розмірі 361 грн.50 коп. на малолітнього сина,
Позивач звернувся з позовом до Автозаводського районного суду м.Кременчука, який постановою від 18.03.201 1 року зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 20.11.2010 року пенсію за вислугу років згідно вимог ч. 3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, тобто з 7173 грн.80 коп.; здійснити перерахунок призначеної з 20.11.2010 рок пенсії за вислугу років, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог ч. 3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 рок «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»., тобто з 7173 грн.80 коп.;вчинити дії по виплаті недоплачених з 20.11.2010 року сум пенсії за вислугу років, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог ч. 3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто з 7173 грн.80 коп., з урахуванням фактично проведених виплат.
Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2012 року постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.03.2011 року залишена без змін.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що з 23.07.2011 року відповідач при нарахуванні пенсії, передбаченої ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повинен виходити з розмірів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 та в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислугу років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей», що і було зроблено відповідачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ВР України, від 09.04.1992, № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з п.п. б ч. 1 ст. 50 вищезазначеного Закону пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані інвалідами до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Частиною 3 статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Колегія судів зазначає, що дійсно на час звільнення позивача зі служби діяла ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції Закону від 04.04.2006 року.
Колегія судів вказує на те, що суд першої інстанції вірно зазначив, що з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами на час винесення постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18.03.2011 року та ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2012 року правомірно застосовані норми ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції Закону від 04.04.2006 року, а не постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393.
Разом з цим колегія судів визначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року.
Зазначеним Законом Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011 рік.
Так на виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20рп/2011 було визнано конституційними зміни законодавства щодо визначення порядку та розмірі виплат військовослужбовцям.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Колегія судів вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 не суперечить положенням статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки вказаним Порядком лише роз'яснюється як саме обраховуються середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останньою штатною посадою перед звільненням та конкретизує як саме визначається розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом першої інстанції було вірно встановлено, що при нарахуванні пенсії відповідач повинен виходити з розмірів встановлених Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 та в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислугу років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей".
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.07.2012р. по справі № 1615/2а-1735/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.