Справа: № 2а-3610/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"25" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.12р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №2а-3610/12/2670 за позовом Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України до Головного державного експерта з умов праці України Рябоконя Сергія Івановича, Головного спеціаліста - експерта з умов праці Донецької державної експертизи з умов праці ОСОБА_3, третя особа -Комунальна лікувально-профілактична установа «Докучаєвський дитячий протитуберкульозний санаторій»про визнання бездіяльності протиправною, скасування подання та висновків
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Головного державного експерта з умов праці України Рябоконя С.І. про відмову у скасуванні подання та висновку Головного спеціаліста - експерта з умов праці Донецької державної експертизи з умов праці ОСОБА_3 за № 12/50 від 28.04.11р. та його ж висновку № 12/97 від 14.10.09р.; скасування подання та висновку Головного спеціаліста - експерта з умов праці Донецької державної експертизи з умов праці ОСОБА_3 за № 12/50 від 28.04.11р. та його ж висновку № 12/97 від 14.10.09р. (з урахуванням уточнених позовних вимог від 24.14.12р., а/с 81-82).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.12р. позовні вимоги в частині вимог про скасування подання та висновків від 28.04.11р. №12/50 та від 14.10.09р. № 12/97 залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
На вказану ухвалу позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин, які безпідставно не враховані судом першої інстанції.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, виходячи з наступного.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Акт державного чи іншого уповноваженого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси суб'єктів господарювання (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).
Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом щодо підвідомчості спорів у сфері публічно-правових відносин адміністративним судам є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки суб'єктів господарювання; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих суб'єктів.
У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
У зв'язку з цим, не можуть оспорюватись в суді акти, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб державної влади, органів місцевого самоврядування, які не мають обов'язкового характеру для певного суб'єкта.
Вимоги про оскарження висновків посадової особи щодо наявності або відсутності складу порушень та подання відповідача, на думку колегії суддів, не підлягають розгляду в порядку адміністративного чи то іншого судочинства, оскільки не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для суб'єкта господарювання, який перевірявся.
Висновки Головного спеціаліста - експерта з умов праці Державної експертизи умов праці ОСОБА_3 № 12/97 від 14.10.09р. та № 12/50 від 28.04.11р., є нічим іншим як документом, який лише стверджує факт проведення експертизи умов праці і є виключно носієм доказавої інформації при виявленні порушень законодавства про працю.
Подання спеціаліста - експерта з умов праці Державної експертизи умов праці ОСОБА_3 №12/50 від 28.04.11р., є нічим іншим як пропозицією вчинити певні дії, в даному випадку скасувати з моменту отримання вказаного подання дію наказу від 22.04.11р. № 54 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці»в частині надання пільгового пенсійного забезпечення для медичних працівників (молодшої медичної сестри з догляду за хворими та молодшого спеціаліста з медичною освітою.
При цьому, подання не зобов'язує суб'єкта господарювання до вчинення певних дій, а носить лише рекомендаційний характер.
Так, відповідпо до підпунктів «б», «в»п. 1. Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 р. N 357 ( в редакції, що чинна на момент складання оспорюваних висновків), основними завданнями Державної експертизи умов праці є: здійснення державного контролю за: правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими встановлюються пільгові пенсії та надаються додаткові відпустки; наданням працівникам підприємств відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці; якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесенням їх до категорії з шкідливими і важкими умовами праці, особливо робочих місць, де застосовується праця жінок; підготовка висновків про обгрунтованість пропозицій підприємств щодо змін у списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення та додаткові відпустки;
З цією метою, Державна експертиза умов праці має право: провадити експертизу умов праці на підприємствах незалежно від форм власності та їх відомчої належності і давати розпорядження про усунення виявлених порушень; перевіряти на підприємствах документацію про встановлення працівникам пільгових пенсій і додаткових відпусток на відповідність її чинному законодавству; вносити адміністрації підприємств подання про припинення дії прийнятих на підприємстві рішень з питань пільгового пенсійного забезпечення і надання додаткових відпусток, що не відповідають чинному законодавству (п. 3 Положення).
Отже, висновок на проведення експертизи якості атестації робочих місць та правильності застосування Списку № 2 і на додаткові відпустки в Докучаєвському дитячому протитуберкульозному санаторії та подання з пропозицією вчинення певних дій, не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки не породжують правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів господарювання, які перевірялись.
Так, згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. 442 підставою для призначення особам пільгової пенсії за списком № 1 та № 2 є результати атестації робочих місць за умовами праці, які оформлюються наказом відповідного підприємства. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких віднесено до переліку.
Отже, виключно наказ відповідного підприємства є підставою для призначення особам пільгової пенсії, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, виходячи з вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи зміст позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування висновків Головного спеціаліста - експерта з умов праці Донецької державної експертизи з умов праці ОСОБА_3 № 12/97 від 14.10.09р., № 12/50 від 28.04.11р. та подання від 12/50 від 28.04.11р. не підлягають розгляду в порядку адміністративного чи то іншого судочинства.
Відповідно до пункту 4 ст.202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
В силу п.4 ч.1 ст.205 КАС України, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі, зокрема: скасування судового рішення і закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 206, п.1 ч.1 ст.157 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.12р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №2а-3610/12/2670 -залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.12р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №2а-3610/12/2670 скасувати та прийняти нову, якою в частині позовних вимог про скасування подання від 28.04.11р. №12/50 та висновків від 28.04.11р. №12/50 та від 14.10.09р. № 12/97 - провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.