18 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-29/10/1414
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Циганок Валентина Григорівна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Зуєвої Л.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання дій посадових осіб суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та додаткової пенсії громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи з урахуванням компенсації, -
У березні 2009 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративними позовом до Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання незаконною діяльність посадових осіб Корабельного УПФУ, щодо затримки виплати пільгової пенсії, нарахованої згідно ст. 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалии внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнання незаконними дій посадових осіб Корабельного УПФУ, щодо недоплати чистини виплат додаткової пенсії за шкоду здоров'ю, визначену ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалии внаслідок Чорнобильської катастрофи»стягнення з Корабельного УПФУ незаконно затримані пенсійні виплати в сумі 47.391,07 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач неодноразово уточнював та змінював свої позовні вимоги, остаточно виклавши їх в редакції заяви від 03 вересня 2010 року та просив:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Корабельного УПФУ, порушивших право позивача на належні йому пільгові пенсійні виплати за період з січня 2001 року по вересень 2010 року та зобов'язати Корабельне УПФУ поновити його права шляхом перерахунку призначеної державної та додаткової пенсії, з урахуванням їх підвищень, передбачених ст.ст. 51, 55, 56 діючого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалии внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- визнати протиправними дії посадових осіб Корабельного УПФУ в частині перерахунку пенсії з 1 січня 2010 року згідно ч. 4 ст. 42 діючого ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язати Корабельне УПФУ перерахувати його пенсію з 01.01.2010 року з додаванням стажу та заробіткуЮ з використанням показника середньої заробітної плати за попередній 2009 рік;
- зобов'язати відповідача виконати вимоги ч. 1 ст.46 діючого ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ЗУ «Про компенсацію громадянамвтрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», в межах суми стягнення за минулий період, більший одного місяця: - виплатити позивачу нараховані законом та невиплачені за минулий період з 01.12.2001 по 01.09.2010 року пенсійні виплати та компенсацію втрати доходів у сумі 71.330,11 грн.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано дії посадових осіб УПФУ у Корабельному районі м. Миколаєва протиправними та зобов'язано їх перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, якій постраждав від Чорнобильської катастрофи за період з 13.03.2008 року по 30.11.2010 року на підставі ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалии внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якого розмір пенсії збільшується на 1 % заробітку за кожний наступний рік роботи понад 20 років стажу, та ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалии внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також перерахувати та виплатити з 1 січня 2010 року розмір пенсії з врахуванням страхового стажу та заробітку працюючого пенсіонеразгідно частини 4 ст. 42 Закону 1058-15, з використанням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік (1.650,43 грн.) та виконати вимоги чистини 2 ст. 46 закону 1058-15 до наступного збільшення розмірів пенсії згідно законодавчих актів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, коллегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12 грудня 1994 р., та відноситься до 2 категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 21 жовтня 2004 року позивачу призначена пенсія за віком з 18 листопада 2001 року і довічно. На день звернення до органів пенсійного забезпечення мав стаж роботи понад 20 років.
06 лютого 2009 року позивач звернувся УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із заявою про перерахунок основної та додаткової пенсії.
21 лютого 2009 року позивач отримав відповідь, згідно якої відповідачем зазначено що ОСОБА_2 виплачується пенсія відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якій заначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям громадян провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно ст. 51 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 2.
З 01 січня 2008 року позивачу встановлена додаткова пенсія у розмірі 15% до розміру прожиткового мінімуму та приведений розрахунок усіх перерахунків його пенсії та додаткової пенсії за період з 2007 року по 2009 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на нарахування та виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відповідно до ст.49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Закону України «Про пенсійне забезпечення»або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Обставини справи свідчать про те, що позивачка обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Заявлена позивачем вимога щодо перерахунку пенсії з урахуванням стажу та заробітку як працючого пенсіонера на підставі .ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з використанням показника середньої заробітної плати за попередній 2009 рік є безпідставною, оскільки позичач обрав пенсію за спеціальним законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким не передбачено перерахунок пенсії з використанням показника середньої заробітної плати за попередній рік.
Позивач хибно дійшов до висновку щодо законності своїх вимог, оскільки провів аналогію між застосуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини, та перерахунком пенсії за віком працюючим пенсіонерам на підставі ст.ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того судом першої інстанції взагалі не вмотивовано підстави, з яким суд задовольним позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині.
Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік та показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Зважаючи на все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення, неповно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, тому оскаржувану постанову необхідно скасувати та прийняти нову -про відмову у задоволенні позову.
Керуючись: ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва - задовольнити частково.
Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання дій посадових осіб суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та додаткової пенсії громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи з урахуванням компенсації -скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва протиправними та зобов'язати їх перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, якій постраждав від Чорнобильської катастрофи за період з 13.03.2008 року по 30.11.2010 року.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.