10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/6754/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі № 2а-1870/6754/12
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія"
про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" (далі-відповідач), в якому просив суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2012 року в сумі 1098,83 грн.
Разом з позовною заявою позивачем було надано клопотання про забезпечення позову, з метою заборони відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження майна, яке йому належить.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. в задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення вимог ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заборонити ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія" вчиняти дії із відчуження майна, яке належить ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія" на праві власності до набрання постановою суду у цій справі законної сили.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення такого клопотання відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Тобто, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
При цьому, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням певних видів забезпечення позову, які наведені у клопотанні позивача.
Колегія суддів звертає увагу на відсутність у клопотанні позивача переліку майна відповідача по справі щодо якого позивач просить у порядку вжиття заходів забезпечення заборонити вчиняти дії з його відчуження. Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд прийняти ухвалу, яка б відповідача вимогам ч.3 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повного та всебічного з'ясування обставин у справі. Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення, щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Також, колегія суддів бере до уваги, що позивачем не зазначено з яких саме обставин він дійшов до висновку щодо існування, без вжиття заходів забезпечення позову очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам держави. Посилання позивача на можливість розпорядження відповідачем належним йому майном не доводять існування такої небезпеки, оскільки ці дії випливають з ведення відповідачем господарської діяльності, будь-яких інших причин позивачем не зазначено.
Враховуючи наведене, доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем до суду не надано.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі № 2а-1870/6754/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.