Справа: № 2а-4948/11 Головуючий у 1-й інстанції: Грушко О.П.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"31" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 04.10.11р. у справі №2а-4948/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок щорічної одноразової грошової допомоги
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання провести донарахування та виплату позивачу суми недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій до 5 травня в 2011р.
Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 04.10.11р. позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щорічну разову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком до 5-го травня за період 2011 рік.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи вимоги пункту третього частини першої статті 1832 КАС України, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести перерахунок недоплаченої щорічної разової допомоги до 5-го травня підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушено його право на отримання належних виплат у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Колегією суддів встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(у відповідній редакції, з урахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007) щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Проте, всупереч статті 14 вказаного Закону позивачу за 2011 рік виплачена щорічна грошова допомога у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України з урахуванням Законів України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Між тим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру грошової допомоги до 5-го травня та допомоги на оздоровлення за 2011 рік позивачеві застосуванню підлягає стаття 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому, судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної соціальної надбавки дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону № 2195-ІV.
Оскільки позивачу слід визначити разову грошову допомогу до 5-го травня, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок допомоги до пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», було порушено.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 198, статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 04.10.11р. у справі №2а-4948/11 - залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 04.10.11р. у справі №2а-4948/11 - без змін.
Дана ухвала, відповідно до ч. 10 ст. 1832, ст. 254 КАС України, є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.