Справа: № 2а-6395/11 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко О.В.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"30" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У порядку скороченого провадження постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15.09.2010 року по 22.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілим 4 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ст. 51 Закону - особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 39 Закону - пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував вказані виплати в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Крім того, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на вказані виплати в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.