Справа: № 2а-13349/2011/2523 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко Л.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"31" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.11р. у справі №2-а-13349/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідачів неправомірними, зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату щомісячної грошової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 40% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 29.12.10р. по 29.06.11р.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.11р. позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідачів та зобов'язано провести перерахунок та виплату допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати щомісяця, за період з 18.02.11р. по 27.10.11р. з урахуванням фактично отриманих коштів.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи вимоги пункту третього частини першої статті 1832 КАС України, розгляд апеляційних скарг було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести перерахунок допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до пенсії підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушено його право на отримання належних виплат у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Колегією суддів встановлено, що позивач є пенсіонером, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, є постраждалим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії та перебуває на обліку в управлінні, де отримує допомогу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у відповідній редакції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008 року, далі по тексту - Закон № 796-ХІІ) передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, в розмір 40 процентів від розміру мінімальної заробітної плати. Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Проте, всупереч статті 37 Закону № 796-ХІІ позивачу щомісячна грошова допомога та доплата до пенсії виплачувались відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.05р. №936.
Між тим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги та доплати позивачеві застосуванню підлягають статті 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат на підставі статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було порушено та що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону, а не Постанова КМУ, оскільки норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх.
Однак, колегія суддів щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог про зобов'язання допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18.02.11р. по 27.10.11р., зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача з 18.02.11р. по 27.10.11р., не врахувавши при цьому Постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.11р. № 745.
Так, на виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, з 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
При розгляді справи, судом не встановлено наявності порушень вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 з боку відповідача при виплаті позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії з 23.07.11р.
За таких обставин, позивач має право на отримання належних йому виплат, а саме: перерахунок та виплатити позивачу допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18.02.11р. по 22.07.11р. включно.
Колегією суддів при прийнятті рішення у справі враховано позицію Вищого адміністративного суду України щодо спірних правовідносин, яка викладена у листі від 06.09.11р. № 1080/0/4-11/1400/1/6/13-11.
Відповідно до п.2 - 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.11р. у справі №2-а-13349/11 - задовольнити частково.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.11р. у справі №2-а-13349/11 -в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати щомісяця, за період з 23.07.11р. по 27.10.11р. - скасувати та в цій частині в позові відмовити.
В іншій частині постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.11р. у справі №2-а-13349/11 -залишити без змін.
Дана постанова, відповідно до ч. 10 ст. 1832, ст. 254 КАС України, є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.