Справа: № 2-а-5330/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кащук А.М.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"23" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Собків Я.М.,
Суддів: Борисюк Л.П.,
Петрика І.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 3 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що пенсіонерам, які проживають на територіях добровільного відселення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - дві мінімальні заробітні плати.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях добровільного відселення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що особам, віднесеним до категорії 3, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Всупереч ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, колегія суддів вважає, що відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія -це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку, чи визнання її інвалідом.
З вищезазначеної норми вбачається, що пенсія є періодичною виплатою, здійснюється на постійній основі, а, отже, її виплата не може бути обмежена конкретною датою.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає..
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2011 року -залишити без змін.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.