Головуючий у 1 інстанції - Тарасов Д.С.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
30 жовтня 2012 року справа №2а-1312/11/1219 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2011 року у справі № 2а-1312/11/1219 (суддя Тарасов Д. С.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся 1 квітня 2011 року до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (далі - УПФУ) про визнання протиправними дій відповідача, зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 1 січня 2009 року.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 6 квітня 2011 року (арк. спр. 13) було залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФУ в частині стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 1 січня 2009 року по 29 вересня 2010 року.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2011 року (арк. спр. 23-24) позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені шляхом визнання протиправною бездіяльності УПФУ по не нарахуванню та невиплаті позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, зобов'язання УПФУ здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, згідно з статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 30 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені, що обумовило розгляд справи у письмовому провадженні.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі - Закон № 2195) встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 Закону № 2195 передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статус позивача як дитини війни підтверджено паспортом, посвідченням.
За статтею 6 Закону № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI (далі - Закон № 107), який набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону № 2195 була викладена в новій редакції, якою передбачалася виплата підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону № 107, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд першої інстанції правильно визначив, що виходячи з рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року передбачена статтею 6 Закону № 2195 виплата особам, які мають статус «дитини війни», підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діє з 22 травня 2008 року до внесення змін в законодавство.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI (далі - Закон № 3491) доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким визначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону № 2195 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Рішенням Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На виконання Закону № 3491, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року. Згідно пункту 6 вказаної постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Таким чином відповідно до Закону № 3491 та постанови КМУ від 6 липня 2011 року № 745, з 23 липня 2011 року виплата підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитина війни» здійснюється в розмірі визначеному Кабінетом Міністрів України, а до 22 липня 2011 року (включно) виплати відповідач повинен був здійснювати в розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва