Справа № 2018/15001/2012
н/п 2-а/2018/535/2012
26.10.2012 Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ніколаєнко І.В.
при секретарі - Газіної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов Гур*єва ОСОБА_1 до інспектора дорожньої служби 1 взвода РОПС ХМЗ молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дії, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
Гур*єв О.І. 20.09.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.09.2012 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 4250,00 грн.. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.09.2012 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по пр-т. Московському в м. Харкові, був затриманий працівниками ДАІ, після здійснення руху прямо на перехрестя з площею Повстання, не надав перевагу з руху трамваю, який повертав ліворуч. Працівник ДАІ повідомив, що він порушив правила дорожнього руху та не виконав вимоги п. 16.1 (у разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті знаками пріоритету) рухаючись прямо на перехрестя з площею Повстання, не надав перевагу з руху трамваю повертаючому ліворуч. На його пояснення, що він не порушував правил дорожнього руху працівник ДАІ не відреагував та склав протокол про адміністративне правопорушення, після чого Постановою притягнув його до адміністративної відповідальності. Вказує, що Постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з*явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши думку позивача, перевіривши матеріали справи в їх сукупності, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені факти та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до Постанови інспектора ДПС 1 взвода РОПС ХМЗ молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 від 15.09.2012 року на Гур*єва О.І. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В постанові та протоколі про адміністративне правопорушення серії АХ1 №235253 від 15.09.2012 року вказується, що Гур*єв О.І., 15.09.2012 року о 09-10 год., керуючи автомобілем НОМЕР_2, по пр-т. Московському, рухаючись прямо на перехрестя з площею Повстання, не надав перевагу з руху трамваю повертаючому ліворуч, чим порушив п. 16.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Судом встановлено, що відповідачем протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі.
Наявність події правопорушення підтверджується як складеними інспектором ІДПС протоколами від 15.09.2012 року, так і постановою про накладення адміністративного штрафу, з яких вбачається, що Гур*єв О.І. не виконав вимоги п. 16.1 ПДР України рухаючись прямо на перехрестя з площею Повстання, не надав перевагу з руху трамваю, який повертав ліворуч, та був після цього притягнутий до адміністративної відповідальності працівниками ДАІ. Будь-яких підтверджень того, що Гур*єв О.І., як він зазначає в позові, не порушував правил дорожнього руху, з наданих доказів не вбачається.
Відповідно до п. 16.1 ПДР України водій повинен у разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті знаками пріоритету.
Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність на скоєні правопорушення має місце у разі порушення водіями правил дорожнього руху, а саме правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз*їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв*язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, а атк само порушення правил навчальної їзди.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про підтвердження наявності події правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та порушення Гур*євим О.І. п. 16.1 ПДР України.
Суд враховує також і те, що Гур*євим О.І. 15.09.2012 року при наданні пояснень по суті правопорушення особисто були зроблені розчерки в протоколі, що переїжджаючи перехрестя зустрічний трамвай був далеко, тому він йому не утворював перешкоду.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що постанова серія АХ1 №235253 по справі про адміністративне правопорушення від 15.09.2012 року про накладення адміністративного стягнення на позивача відповідає вимогам закону, постанова підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за підстави належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Гур*єва ОСОБА_1 до інспектора дорожньої служби 1 взводу РОПС ХМЗ молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дії, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі -відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий -