Справа № 2018/10655/2012
н/п 2/2018/2806/2012
23 жовтня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря Смірнової Т.Д.
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Зірка»про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд 10.07.2011р. з позовом до відповідача, Гаражно -будівельного кооперативу «Зірка», в якому просить суд: визнати за ОСОБА_1 право на пай ГСК «Зірка» бокс 156 замість ОСОБА_2; зобов'язати відповідача внести на загальні збори членів кооперативу питання про виключення ОСОБА_2 з членів кооперативу "Зірка" та прийнятті позивача у члени кооперативу відповідно до ст. 11 ЗУ «Про Кооперацію»і статуту кооперативу; зобов'язати видати позивачу довідку та посвідчення члена кооперативу без вступного внеску, так як він був сплачений у 1997 році.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 10 червня 1997 року він придбав пай в ГБК "Зірка" у члена ГБК ОСОБА_2, про що було складено розписку. Також ним у 1997 році була написана заява про вступ до членів кооперативу, а ОСОБА_2 заява про вихід із члена кооперативу, він сплатив ступний внесок та в подальшому сплачував членські внески. Однак у вересні 2011року дізнався, що в списках членів кооперативу він не значиться, а по теперішній час членом кооперативу значиться -ОСОБА_2, тоді він повторно написав заяву про вступ у члени кооперативу, а ОСОБА_2 про вихід із членів кооперативу, однак голова правління кооперативу відмовляється вносити написані заяви на загальні збори та вимагає сплати вступного внеску в сумі 3000 грн.
Відповідач - Гаражно-будівельного кооперативу «Зірка», у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що ОСОБА_1 не є членом кооперативу, а внески які він сплачував - є внесками на утримання та експлуатацію кооперативу.
Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про власність” член гаражного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за гараж, наданий йому в користування, набуває права власності на це майно.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року „Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів ” № 5 від 28.06.1991 року член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому у користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатися ним на свій розсуд продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчинювати щодо нього інші угоди, що не заборонені законом.
Позивач просить визнати за ним право на пай в ГСК «Зірка», оскільки він його придбав у ОСОБА_2 у 1997 році, про що свідчить розписка.
З наданою суду розписки вбачається що ОСОБА_2 продав позивачу гараж №156 в ГСК «Зірка»
Як зазначено позивачем та визнано відповідачем ОСОБА_2 у 1997 році був членом ГСК «Зірка», однак доказів внесення ним свого пайового внеску на гараж,суду не надано, тобто відсутні докази набуття права власності ОСОБА_4 на гаражний бокс в ГСК «Зірка». Крім того, згідно наданої розписки ОСОБА_4 продав позивачу гаражний бокс в ГСК «Зірка», а не пай.
Позивачем у судовому засіданні зазначено, що ним у 1997 році написана заява про вступ до членів кооперативу, а ОСОБА_2 заява про вихід із членів кооперативу, однак доказів написання вказаних заяв позивачем суду не надано, та з пояснень голови правління гаражного кооперативу такі заяви у кооперативі -відсутні.
Згідно із статутом кооперативу від 1989 року, редакція якого діяла у 1997 році при вступі до кооперативу особа надає : заяву, копію технічного паспорту автомобілю та список осіб кооперативу затверджується виконкомом Київської районної ради народних депутатів, однак суду не надано зазначених документів, які підтверджують його вступ до кооперативу.
Надана ксерокопія квитанції про внесення позивачем у грудні 1997 року вступного внеску в розмірі 100 грн. не підтверджує вступу позивача до гаражного кооперативу, оскільки відсутній оригінал вказаної квитанції, а також встановлення правлінням кооперативу розміру такого внеску, як то передбачено п. 2.3. статуту, при цьому з пояснень відповідача, вбачається, що такі документи у кооперативі відсутні. Посилання позивача на те, що він приймав участь у голосуванні загальних зборів кооперативу, судом не приймається, оскільки згідно протоколу засідання загальних зборів ГСК «Зірка»при обранні голови правління кооперативу - ОСОБА_5, позивач як член кооперативу участі у засіданні не приймав.
Таким чином, доказів набуття права позивача на пай у гаражному кооперативі суду не надано.
Також позивачем зазначено, що у вересні 2011 року подана заява до голови правління про вступ його до кооперативу, а ОСОБА_2 про вихід із кооперативу, однак голова правління відмовляється в прийнятті його у члени кооперативу.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.. 8 ЗУ «Про кооперацію»2003р. статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Згідно ст.. 11 Закону вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить
вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його
статутом.
Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Розділом 9 статуту ГБК «Зірка», редакція якого діяла у 2011році, передбачений порядок вступу та виходу із кооперативу, відповідно до якого вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви поданої до голови, здійсненого вступного внеску та паю.
Відповідно до п. п.8.1. 8.2. статуту пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї є персоніфікованими і у сумі визначаються загальною часткою кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
В подальшому, згідно п.9.2. статуту голова правління кооперативу приймає рішення про прийняття особи до кооперативу, яке підлягає затвердженню загальними зборами.
У відповідності до ст.. 13 ЗУ «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з нього. При цьому виходячи з положення ст.. 15 Закону, рішення про припинення членства приймає голова правління, а загальні збори затверджуються таке рішення.
Таким чином, рішенню загальних зборів кооперативу, передує рішення голови правління про прийняття особи до кооперативу та/або припинення членства у кооперативі.
Суду не надано доказів дотримання зазначеного порядку прийняття та припинення членства у кооперативі та прийняття рішення головою правління кооперативу, тому відсутні підстави для внесення на загальні збори членів кооперативу питання про виключення ОСОБА_2 з членів кооперативу "Зірка" та прийнятті позивача у члени кооперативу.
Надані позивачем квитанції та свідчення ОСОБА_3 не підтверджують членство позивача у кооперативі, оскільки відсутні докази як подання заяви так і прийняття рішення голови правління про вступ позивача до кооперативу.
Оскільки , відсутні докази вступу позивача до членів кооперативу, відсутні підстави для надання довідки та посвідчення про членство позивача у ГСК «Зірка»
Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем докази в обґрунтування своїх вимог, суду не надані, тому враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України суд, -
вирішив :
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя