Справа № 2-а-7005/11
Рядок статзвіту № 99
05 жовтня 2011 року
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Іванків О.В.
секретар - Соболевського Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ про стягнення недоплачених коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що є дитиною війни і має право на пільги встановлені відповідним Законом. Разом з тим, додаткова пенсія та надбавка, що виплачується позивачу, не відповідає вимогам закону. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії, тому просив визнати цю відмову протиправною, визнати за ним право на отримання доплати в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити додаткову пенсію у встановленому Законом розмірі, розгляд справи провести у його відсутності.
Представник відповідача -управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі -письмових заперечень проти позову не надав, клопотав про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, є дитиною війни.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 15 серпня 1940 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача, його пенсійним посвідченням та довідкою, виданою управлінням праці та соціального захисту населення.
Виходячи із цього, позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Величина прожиткового мінімуму для кожної вікової та соціальної групи, в т.ч. і для осіб, що втратили працездатність, щорічно визначається Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений законами України на відповідний рік або період року, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
У відповідності до пункту 28 р.П. Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-У1 до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" було внесено зміни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. ОСОБА_2 рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.
Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни ", в редакції, яка діяла до внесення змін.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання додаткової пенсії у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконними нормативними актами, і в межах строку позовної давності його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що дане право позивача обмежується та заперечується посадовими особами відповідача, у відповідності до ст.162 ч.3 КАС України, суд вважає за необхідне для гарантування дотримання і захисту прав та свобод позивача у сфері його соціального захисту винести постанову про визнання оспорюваного права.
Що стосується позовних вимог про виплату коштів, починаючи з 23 липня 2011 року, то з цього приводу суд прийшов до наступних висновків.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято ОСОБА_2 України №3491-У1 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". ОСОБА_2 набрав законної сили из 19 червня 2011 року.
Як вбачається з п.7 названого Закону, в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року, яка набрала чинності з 23.07.2011 року.
При вирішенні питання, яка із однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними у встановленому порядку, підлягає застосуванню при розв'язанні спору, перевагу слід надавати тій нормі, що прийнята пізніше.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 України №3491-У1 від 14.06.2011 року прийнято пізніше, вказаний ОСОБА_2, а також і прийнята на його виконання Постанова КМ України №745 від 06.07.2011 року є чинними і не визнавались неконституційними, починаючи з 23.07.2011 року саме ці нормативні акти застосовуються для визначення розміру додаткової пенсії, передбаченої ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на це, підстав для задоволення позову в частині зобов'язання нараховувати доплати до пенсії позивачу, починаючи з 23 липня 2011 року суд не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.ст.51, 63, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії», Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), ст..ст.183-2, 256 КАС України, суд, - постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову відповідача - управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі -нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії, розмір якої передбачено ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 28 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.
Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі звільнити від сплати судового збору на підставі п.34) ст.4 ДКМУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя: Іванків О.В.