02 листопада 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі: суддів - Рожина Ю.М., Оніпко О.В., Собіни І.М., секретаря судового засідання Коробчук А.М., за участю представника боржника ОСОБА_1 -ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 5 жовтня 2012 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1, -
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 5 жовтня 2012 року тимчасово обмежено право виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_1 до виконання ним своїх зобов'язань по виконавчому листу №2-978/10 виданому 28.01.2011 року Дубенським міськрайонним судом про стягнення з боржника на користь ТзОВ „Ливарно-механічний завод „Ісполін" заборгованість за договором позики в розмірі 160000 грн. та 1600 грн. витрат по сплаті державного мита і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що складає 161720 грн. Виконання постанови покладено на адміністрацію прикордонної служби України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу з огляду на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Свої доводи обґрунтовує тим, що обов'язковою умовою обмеження виїзду боржника за кордон є ухилення боржника від сплаті коштів на виконання рішення суду. Таких обставин судом не встановлено. Поряд з цим на виконання рішення суду про відшкодування боргу, відповідно до рішення Дубенського міськрайонного суду, ним сплачено заборгованість у значно більшій сумі ніж зазначено в ухвалі. За родом своєї діяльності йому необхідно систематично виїжджати за кордон, це єдиний вид доходу, який впливає на погашення заборгованості за рішення суду. За викладених обставин просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні подання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, мотиви, що викладені в обґрунтування прийнятого рішення, дотримання норм матеріального та процесуального права, дійшла наступного висновку.
Підставами для скасування ухвали суду першої і ухвалення нової ухвали апеляційним судом, відповідно до ст.307 ЦПК України, є неповне з'ясування судом обставин, невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом, відповідно до ст.377-1 ЦПК України за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Справа № 22-1955 Головуючий суддя І інстанції Юзьвяк Б.Г..
Суддя -доповідач у апеляційному суді Рожин Ю.М.
Відповідно до ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Одним з таких заходів є повноваження державного виконавця звертатися до суду із подання, погодженим із керівником виконавчої служби, про обмеження виїзду громадянина за межі України.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження", п.5 ч.2 ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язання, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язання.
Колегія суддів оцінюючи матеріали та докази, що покладені в обґрунтування прийнятого рішення вважає, що судом першої інстанції, не дотримано вимоги ст.ст.211-214 ЦПК України щодо обґрунтування рішення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, які мають значення для вирішення справи.
Суд першої інстанції при задоволенні подання послався лише на норми матеріального права, які визначають підстави у обмеженні громадянам права виїзду за межі України та доводи викладені у поданні, які полягають у тому, що боржник не сплатив заборгованість за рішенням суду.
У поданні не зазначено, а суд першої інстанції не навів обставин ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Не прийнято до уваги судом першої інстанції, що боржник має майно, а тому можливе вчинення інших дій виконавця щодо стягнення заборгованості.
Матеріали справи свідчать про те, що за обставин отримання боржником позики у стягувача порушена кримінальна справа щодо посадової особи, яка не є боржником у даній справі. За висновком спеціаліста (а.с.66-70) боржник не підписував договорів про отримання позики. На ці обставини посилався ОСОБА_1 у запереченні до позову та апеляційній скарзі.
Суд першої інстанції не перевірив доводів боржника щодо необхідності виїзду за межі України при здійсненні підприємницької діяльності.
Колегія суддів дійшла висновку, що подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1 є необґрунтованим, не містить доказів щодо ухилення боржника від погашення заборгованості. Тому такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 є передчасним, а тому належить відмовити у його задоволенні.
Доводи боржника ОСОБА_1 заслуговують на увагу, є такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, мають бути враховані при прийнятті нового рішення.
З урахування викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповно з'ясованих обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у задоволенні подання.
На підставі викладеного, відповідно до ст.377-1 ЦПК України, керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,315,317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 5 жовтня 2012 року скасувати.
У задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Судді: