Ухвала від 01.11.2012 по справі 2-499/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді -Шеремет А.М.,

суддів: Хилевича С.В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду від 20 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Іващуківської сільської ради про поновлення строку позовної давності та визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Радивилівського районного суду від 20 серпня 2012 року в задоволенні даного позову відмовлено.

Вважаючи дане рішення незаконним через неповне з"ясування обставин, які мають значення для справи, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.

Вказує, що суд необ"єктивно оцінив той факт, що в журналі реєстрації заповітів за одержання заповіту, що зареєстрований 05 вересня 2004 року стоїть підпис заповідача, а за одержання заповіту, який зареєстровано 27 серпня 2004 року стоїть підпис іншої особи, і даний підпис не відповідає підпису померлого. При цьому судом також не взято до уваги покази свідка ОСОБА_4 з приводу того, що померлий ОСОБА_5 за місяць до своєї смерті не вставав з ліжка та перебував у стані, в якому не міг об'єктивно оцінювати обставини.

Зазначає, що судом невірно в оскаржуваному рішенні зазначено про те, що стороні відмовлено в проведенні почеркознавчої експертизи з причин ненадання належних вільних підписів заповідача, оскільки було надано близько 5-ти підписів померлого.

Крім того, суд не піддав дослідженню експертом підписів в книзі реєстрації нотаріальних дій Іващуківської сільської ради з метою доведення факту підроблення підпису заповідача при реєстрації оспорюваного заповіту та порівняння вказаного підпису із підписами відповідачів.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про його безпідставність.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази, з якими погоджується і апеляційний суд.

Спірні правовідносини між сторонами виникли зі спадкування ними майна після смерті ОСОБА_5 згідно зі складеним заповітом.

Судом встановлено, що 04 липня 2003 року ОСОБА_5 склав заповіт на користь ОСОБА_1, який був посвідчений Іващуківською сільською радою Радивилівського району Рівненської області 04 липня 2003 року і зареєстрований в журналі реєстрації нотаріальних дій сільської ради за № 7.

27 серпня 2004 року Іващуківською сільською радою Радивилівського району Рівненської області було посвідчено заповіт № 91, згідно якого ОСОБА_5 заповів все своє майно ОСОБА_2

Частиною 2 ст. 1254 ЦК України передбачено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Статтею 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Жодних доказів того, що підпис ОСОБА_5 у заповіті від 27 серпня 2004 року не такий як у заповіті 2003 року і підробний, ОСОБА_1 не надано.

Судом за клопотанням позивача призначалась судово-почеркознавча експертиза, однак через ненадання позивачем належних вільних зразків підписів ОСОБА_5 ухвала суду була повернута без виконання.

Заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним заповіту від 27 серпня 2004 року ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження того, що оспорюваний ним заповіт суперечить волі заповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 і ч. 2 ст. 59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому самі по собі посилання позивача на показання свідка ОСОБА_4 про стан заповідача, без сукупності з іншими безперечними і об'єктивними фактичними даними, є необгрунтованими та вірно не взяті до уваги судом першої інстанції.

Щодо тверджень апеляційної скарги з приводу неналежної відмови у проведенні почеркознавчої експертизи є безпідставними та спростовуються матеріалами даної справи.

Зважаючи на те, що рішення місцевого суду було постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни цього рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Радивилівського районного суду від 20 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді: