Головуючий у 1 інстанції - Бєляєва Л.О.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
23 жовтня 2012 року справа №1211/2а-13291/2011
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Геращенка І.В., Компанієць І.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 27 вересня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни,-
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни.
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 27 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено, внаслідок чого визнано неправомірними дії та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України від 18.11.2004 № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195-IV) позивач має правовий статус дитини війни.
Згідно статті 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З метою захисту своїх прав, передбачених Законом № 2195-IV, позивач просив зобов'язати відповідача зробити нарахування йому як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2010 року.
Проте місцевий суд припустився помилки, не врахувавши наступне.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті відповідачем щомісячної пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням сплатити певну суму грошей за минулий час (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Однак, з позовом до суду позивач звернувся 12 вересня 2011 року (згідно штампу вхідної кореспонденції суду), хоча ставить питання про порушення її прав з 01.01.2010 року, тобто за час, більший ніж як шість місяців.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Обставини, які б заважали (робили б неможливим) зверненню позивача до суду з цим позовом, за матеріалами справи відсутні. За цих же самих обставин (похилий вік, поганий стан здоров'я) позивач зміг звернутися з позовом до суду.
Оскільки, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 12.09.2011 року та поважних причин його пропущення у своїй заяві не навів, колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду вимоги позивача за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, тобто за час, який передував шестимісячному терміну до моменту звернення до суду.
Тобто, задовольнивши позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції допустився порушень процесуального і матеріального права, залишивши без уваги положення статей 99 і 100 КАС України у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
В спільному інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 06.09.2011 № 1400/1/6/13-11 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.09.2011 № 1080/0/4-11 звернуто увагу, що спори про нарахування суб'єктом владних повноважень та проведення соціальних виплат є публічно-правовими, а тому під час вирішення питання щодо дотримання позивачами строку звернення до адміністративного суду необхідно керуватись нормами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, судом першої інстанції були неправильно застосовані норми права, що призвело до невірного вирішення справи, у зв'язку з чим його постанова в зазначеній вище частині підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 27 вересня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни - скасувати в частині вирішення позовних вимог за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, в цій частині позов - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів Л.В. Губська
І.В. Геращенко
І.Д. Компанієць