29.10.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2790-1516/2012 р. Головуючий у першій
1 інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 57 Доповідач апеляційної
інстанції Моцний М.В.
29 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Моцного М.В.,
суддів - Володіної Л.В., Клочка В.П.,
при секретарі - Лашкевич Н.О.,
за участю позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 23 січня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення в м. Сімферополі про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, вчинений 21.03.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 488.
Вимоги позову мотивовані тим, що вказаним виконавчим написом звернуто стягнення на належне позивачу нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0473, на якій знаходиться зазначений житловий будинок, в рахунок задоволення вимог ПАТ "ОТП Банк" по кредитному договору, укладеному між банком та ОСОБА_3 15.11.2007 року. На думку позивача, виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням відповідної процедури, а саме позивач не був попереджений про наміри банку на вчинення виконавчого напису, за відсутності відомостей про безспірність заборгованості за кредитним договором. Також в позові ставилося питання про зупинення виконавчого провадження за оскаржуваним виконавчим написом та заборону здійснення угод відносно предмета іпотеки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 23.01.2012 року позов задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню та скасовано виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з тих підстав, що рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання апеляційного суду представника не направив, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення позивача, який просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За положеннями ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо суми заборгованості за кредитним договором, який знаходиться на розгляді в Ленінському районному суді м. Севастополя, а тому виконавчий напис нотаріуса вчинений за відсутності відомостей про безспірність вимог банку.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтями 87,88 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 283 названої Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувана та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою КМ України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто відповідно до вищенаведених норм обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника.
Статтею 35 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2009 року на адресу ОСОБА_3 направлено досудову вимогу № 22-2/69337 про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 27-28). Боржнику запропоновано протягом 30 днів з дня отримання повідомлення сплатити на рахунок банку наступні суми:
- суму кредиту - 765 541,67 доларів США;
- суму відсотків за користування кредитом - 15 523,33 долари США;
- пеню - 13 612,79 грн.
Окрім того в даному повідомленні міститься нагадування про право банку стягнути з Боржника в примусовому порядку, окрім суми заборгованості за кредитним договором, суми всіх збитків завданих банку через неналежне виконання умов договору, а також право на звернення стягнення на заставлене згідно з договором застави від 15.11.2007 року майно.
Як видно з заяви банку від 17.03.2011 року № 12-4-5/Р000186 приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу про вчинення виконавчого напису сума загальної заборгованості ОСОБА_3 складає 7 166 462,89 грн., а саме:
- по поверненню кредиту - 765 541,67 доларів США, що за курсом НБУ складає 6 074 649,71 грн.;
- по сплаті відсотків - 96 044,44 доларів США, що за курсом НБУ складає 761 804,83 грн.;
- пеня за прострочення виконання зобов'язання - 41588,43 доларів США, що за курсом НБУ скрадає 330 008,35 грн.
Судом першої інстанції на підставі повідомлення підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Севастополі від 23.05.2011 року № 3226/102/5-11 встановлено, що 21.03.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на належні ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, які знаходяться в АДРЕСА_1, в рахунок задоволення вимог ПАТ "ОТП Банк" на загальну суду 7 179 542,38 грн. по кредитному договору № CM-SMEG/065/2007 від 15.11.2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_3
Сторонами не заперечується, що на розгляді Ленінського районного суду м. Севастополя знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за зазначеним вище кредитним договором.
Отже колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність між сторонами спору про розмір заборгованості за кредитним договором, що свідчить про відсутність ознак безспірної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором.
До того ж колегія суддів вважає, що відповідачем відповідно до ст. 60 ЦПК України, не надано доказів щодо наявності ознак безспірності суми заборгованості за кредитним договором при вчиненні 21.03.2011 року виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки досудова вимога банку від 10.03.2009 року № 22-2/69337 та заява про вчинення виконавчого напису від 17.03.2011 року № 12-4-5/Р000186 містять в собі різні відомості про розмір заборгованості з відсотків за користування кредитом та пені за кредитним договором.
До того ж колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що за змістом досудової вимоги банку від 10.03.2009 року № 22-2/69337 в ній не вбачається попередження боржника про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Даний лист лише містить в собі вказівку про право, а не наміри, банку звернути стягнення на заставлене майно.
Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують та стосуються виключно права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, яке позивачем не оспорюється.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 23 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ М.В.Моцний
Судді: /підпис/ Л.В.Володіна
/підпис/ В.П.Клочко
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя М.В.Моцний