Справа № 2524/1400/2012
Номер провадження 2/2524/337/2012
"23" жовтня 2012 р. м. Щорс
Щорський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Лихошерста В.В.
при секретарі Мирошниченко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Щорсі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 леонідовича про визнання права власності на частину домоволодіння, -
В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спільної сумісної власності подружжя: житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в м. Щорсі Чернігівської області, вул. Заслонова, 51-а, посилаючись на те, що за час шлюбу з відповідачем вони побудували цей будинок з надвірними будівлями.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
В адресованій суду заяві позивачка підтримала позов. Просить справу розглянути без її участі.
Відповідач надіслав до суду нотаріально завірену заяву, в якій позов визнав. Просить справу розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Сторони перебувають в шлюбі з 1981 року. За час шлюбу вони побудували житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в м. Щорсі Чернігівської області, вул. Заслонова, 51-а.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Статтею 368 ч. 1 ЦК України передбачається, що спільна власність двох або більше осіб без визнання часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.ст. 370, 372 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу, яка передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Згідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені… Ст. 60 Сімейного Кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно ст.ст. 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім”ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім”ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, ділиться між ними в натурі судом, якщо між подружжям немає домовленості про його поділ. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним Кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Отже, сторони мають рівні частки у спільному сумісному майні - по 1/2 частині спірного житлового будинку з надвірними будівлями.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
За позивачкою слід визнати право власності на Ѕ частини спірного домоволодіння без поділу його в натурі.
В зв»язку із задоволенням позовних вимог з відповідача слід стягнути на користь позивачки 214 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору.
Оскільки вартість домоволодіння згідно технічного паспорту становить 200822 грн., половина, на яку претендує позивачка. Коштує 100411 грн., при зверненні до суду підлягав сплаті судовий збір в сумі 1004 грн. 11 коп. Тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі: 1004,11 грн. -214,60 грн. = 789 грн. 51 коп.
Щодо компенсацію витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати...
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Вивчивши розрахунок, наданий адвокатом ОСОБА_3 суд вважає, що, враховуючи складність справи, її об'єм, тривалість судового розгляду, суд має компенсувати витрати на правову допомогу з наступного розрахунку: усні консультації -30 хвилин; оформлення позовної заяви -1 година. Витрати на здачу позовної заяви відшкодуванню не підлягають. Адвокатом же заявлені вимоги про компенсацію 3-х годин 15 хвилин.
Згідно ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»розмір мінімальної заробітної плати становить з 1 січня 2012 року 1073 гривні.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу стороні відповідача в даному випадку не повинен перевищувати: 1073 грн. х 1,5 год. х 40% = 643 грн. 80 коп.
Враховуючи, що сторона відповідача просить компенсувати розмір витрат на правову допомогу в меншому, ніж граничний, розмірі - в сумі 300грн. 00 коп., суд має задовольнити ці вимоги.
Керуючись ст.ст. 355, 364, 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 60 -62, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України , ст. ст. 3-6, 10, 11, 15, 30, 31, 62, 202-203, 213-215 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Щорс, вулиця Заслонова, будинок № 51-а.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 214 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору, 300 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на юридичну допомогу адвоката, а всього 514 (п'ятсот чотирнадцять) грн. 60 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 51 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Чернігівської області через суд, який постановив рішення.
Суддя: В.В.Лихошерст.