Справа № 1231/4700/2012
Провадження №2/1231/1966/2012
01 листопада 2012 р. Стахановський міський суд Луганської області
у складі
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Федотовій К.О.
за участю
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Стаханова позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок,
Звертаючись до суду, позивачі зазначили, що починаючи з грудня 2000 року вони проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, що складає на 25/100 частини вказаного житлового будинку. Дана обставина підтверджується довідкою виконавчого комітету Ірмінської міської ради № 665 від 17.09.2012 року, яку додають до позовної заяви.
Вказані вище 25/100 житлового будинку на теперішній час належать відповідачці ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 липня 2011 року. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, копію якого додають до позовної заяви.
Відповідно до вказаного вище свідоцтва спадщина, на яку видано відповідачці свідоцтво, складається з: 25/100 частин житлового будинку за номером 2(два), розташованого у місті Ірміно (м.Теплогірськ) Луганської області, вулиця Амурська, на земельній ділянці, площа якої у встановленому чинним законодавством порядку не визначалась (кадастровий номер відсутній), згідно витягу № 30045953 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Стахановське бюро технічної інвентаризації»від 23.05.2011року, реєстраційний номер 33691214.
На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться: 25/100 частин будинку; квартира № 2: 1-тамбур, 1-кухня, 2-житлова-17,1 кв.м, 3-житлова-9,2 кв.м, 4-кухня-їдальня; загальна площа-34,4 кв.м, житлова, площа-26,3 кв. м; Б-літня кухня, б-тамбур, В-сарай, Д-погріб, У'-уборна, 1/4 №2, №3, №6-споруди, які належали ОСОБА_5, померлому 20.10.2000 року, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого секретарем виконавчого комітету Теплогірської міської ради 11.06.1992 року за реєстром № 553 і зареєстрованого у Стахановському бюро технічної інвентаризації 12.10.1992 року за № 142/2202, спадкоємцем якого була його дружина та мати відповідачки, ОСОБА_6, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.
Зразу після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачка зареєструвала позивачів у АДРЕСА_2.
В 2000 році мати відповідачки ОСОБА_6 передала позивачам вказані вище 25/100 будинку № 2, по вул. Амурська в м. Ірміно у користування, дозволивши проживати у вказаному житловому приміщенні. Вона сама проживала у м. Харків у своєї дочки відповідачки по справі. Вона готова була подарувати їм вказану квартиру, але не встигла цього зробити.
На той час позивачі проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. А в 2006 році вони офіційно зареєстрували шлюб. В 2008 році у них народилась дитина і медична сестра здійснювала над нею патронаж за адресою: АДРЕСА_3. Довідку поліклініки додають до позовної заяви.
На момент їх вселення у АДРЕСА_4 будинок потребував ремонту та відновлення. За період з 2000 року вони відремонтували будинок, перекрили дах, відновили водопостачання, відремонтували огорожу, відремонтували опалювальну піч, наклеїли шпалери, побілили будинок.
05 липня 2007 року ОСОБА_6 померла. Спадщину після ОСОБА_6 прийняла відповідачка по справі.
З грудня 2000 року позивачі проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_5. Дана обставина підтверджується довідкою голови квартального комітету, яку додають до позовної заяви.
З їх вселення у кв. №2, будинку №2, по вул. Амурській, в м. Ірміно пройшло більше ніж 10 років. Весь цей час вони проживають у спірному будинку і за власні кошти роблять в ньому поточний та капітальний ремонти, сплачують комунальні платежі. Проживають вони в даному будинку і в теперішній час.
Таким чином вони добросовісно заволоділи кв.№2, буд.№2 по вул. Амурській в м.Ірміно і продовжують відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном протягом більш десяти років.
Позивачі зазначили, що відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
На підставі зазначеного позивачі просили визнати за ними право власності за набувальною давністю на 25/100 частини будинку №2 по вул.Амурська в м.Ірміно, що складається з квартири №2: 1 -тамбур, 1-кухня, 2- житлова -17,1 кв.м, 3- житлова -9,2 кв.м, 4 -кухня -їдальня; загальна площа -34,4кв.м, житлова площа -26,3 кв.м; Б -літня кухня, б -тамбур, В -сарай, Д -погріб, У' -уборна, 1/4 №2, №3, №6 -споруди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними в позовній заяві.
Додатково пояснив, що після смерті ОСОБА_5, померлого 20.10.2000р., ОСОБА_6 забрала в м.Харків до себе її донька -відповідачка по справі ОСОБА_4. ОСОБА_6 бажала залишити їм з дружиною у спадок свій будинок, але не встигла, так як померла. Він товаришував з дітьми відповідачки, хрестив правнучку ОСОБА_6. У ОСОБА_6 не було родичів в м.Ірміно, сама вона була інвалідом, у неї не було однієї руки, а її чоловік також був інвалідом, він взагалі був лежачим, тому позивач ходив та допомагав їм по господарству, так як більше їм допомагати було нікому. Після того, як помер чоловік ОСОБА_6, вона та її донька ОСОБА_4 запропонували йому жити в будинку №2 по вул.Амурській в м.Ірміно, тому що якби в ньому ніхто не жив, його б розікрали. На той час він зустрічався вже з ОСОБА_2, тому вони разом вселились в цей будинок та почали жити разом у цивільному шлюбі. Вселились вони у грудні 2000року та з того часу так і живуть разом в зазначеному будинку безперервно, зробили в ньому ремонт, сплачують комунальні послуги. В 2006 році розписались, в 2007році у них народилась донька. Просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутністю та за участю її представника ОСОБА_3, зазначила, що позовні вимоги визнає.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги позивачів та докази, якими вони їх обґрунтували визнала у повному обсязі. Суду пояснила, що дійсно з кінця 2000року позивачі вселились в будинок №2 по вул.Амурській в м.Ірміно з дозволу матері відповідачки, вони й досі там живуть та користуються цим будинком, зробили в будинку ремонт, сплачують всі комунальні послуги.
Допитана у якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що відповідачка є дружиною її брата. В 1997 році відповідачка поїхала на заробітки до м.Харкова та попросила ОСОБА_2 доглядати за її батьками, так як її мати ОСОБА_6 була інвалідом 2 групи, у неї не було однієї руки, а батько -ОСОБА_5 взагалі був інвалідом -1 групи. Сама свідок працювала дільничною медсестрою та бачила, що позивач ОСОБА_1 та його мати допомагали батькам відповідачки.
20.10.2000року помер ОСОБА_5 і відповідачка забрала мати до себе у м.Харків. А позивач ОСОБА_1 вселився з дозволу ОСОБА_8 в її будинок. В будинок він вселився разом з ОСОБА_2, так як вони почали мешкати разом цивільним шлюбом, а у 2006році вони розписались. Позивачі зробили ремонт у будинку, поставили паркан, провели в будинок опалення. Свідок підтвердила той факт, що позивачі дійсно проживали однією родиною в будинку №2 по вул.Амурській в м.Ірміно з кінця 2000року по теперішній час з дозволу власників будинку.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 ЇЇ син дружив з онуками ОСОБА_8 і часто ще з 14-15 років допомагав ОСОБА_6 по господарству, рубав дрова, ремонтував дах, огорожу. Коли помер ОСОБА_5, відповідачка забрала свою матір ОСОБА_6 до себе у м.Харків, і попросила її сина, щоб він залишився мешкати в її будинку. Таким чином з кінця 2000року він почав мешкати разом зі своєю на той ще дівчиною в будинку №2 по вул.Амурській в м.Ірміно. ОСОБА_8 бажала подарувати дітям її будинок, але померла та не встигла цього зробити. Свідок підтвердила той факт, що дійсно позивачі з кінця 2000року вселились в зазначений будинок з дозволу колишніх володільців та продовжують жити в ньому та користуватись будинком до теперішнього часу.
Вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи у межах заявлених вимог. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 липня 2011 року (ар.с.8), 25/100 частин житлового будинку за номером 2(два), розташованого у місті Ірміно (м.Теплогірськ) Луганської області, вулиця Амурська, належить на праві власності відповідачці - ОСОБА_4.
Відповідно до вказаного вище свідоцтва спадщина, на яку видано відповідачці свідоцтво, складається з: 25/100 частин житлового будинку за номером 2(два), розташованого у місті Ірміно (м.Теплогірськ) Луганської області, вулиця Амурська, на земельній ділянці, площа якої у встановленому чинним законодавством порядку не визначалась (кадастровий номер відсутній), згідно витягу № 30045953 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Стахановське бюро технічної інвентаризації»від 23.05.2011року, реєстраційний номер 33691214.
На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться: 25/100 частин будинку; квартира № 2: 1-тамбур, 1-кухня, 2-житлова-17,1 кв.м, 3-житлова-9,2 кв.м, 4-кухня-їдальня; загальна площа-34,4 кв.м, житлова, площа-26,3 кв. м; Б-літня кухня, б-тамбур, В-сарай, Д-погріб, У'-уборна, 1/4 №2, №3, №6-споруди, які належали ОСОБА_5, померлому 20.10.2000 року, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого секретарем виконавчого комітету Теплогірської міської ради 11.06.1992 року за реєстром № 553 і зареєстрованого у Стахановському бюро технічної інвентаризації 12.10.1992 року за № 142/2202, спадкоємцем якого була його дружина та мати відповідачки, ОСОБА_6, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.
Витягом про державну реєстрацію прав (ар.с.9) також підтверджується той факт, що відповідачка є власницею 25/100 частини будинку №2 по вул.Амурська в м.Ірміно.
Згідно свідоцтва про смерть (ар.с.7) ОСОБА_10 померла 06.07.2010р.
Будинковою книгою для прописки громадян, що мешкають в будинку №2 по вул.Амурська в м.Ірміно підтверджено, що позивачі зареєстровані саме у цьому будинку. Даний факт також підтверджується паспортами позивачів, оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Ірмінської міської ради № 665 від 17.09.2012 року (ар.с.32), ОСОБА_1, ОСОБА_2 починаючи з грудня 2000 року проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 без прописки. В даний момент прописані за даною адресою з 14.02.2012року.
Копією свідоцтва про шлюб (ар.с.11) підтверджується той факт, що позивачі дійсно перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.07.2006року.
Згідно з копією свідоцтва про народження (ар.с.12), 20.12.2007року у позивачів народилась донька ОСОБА_11.
Згідно з довідкою ІІ- ої міської лікарні м.Стаханова (ар.с.38) зазначено, що дитина ОСОБА_11 з моменту народження 20.12.2007року та по теперішній час знаходиться під наглядом ІІ- ої Стахановської міської лікарні в дитячій консультації м.Ірміно, мешкає м.Ірміно, вул.Амурська, 22/2
Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки відповідач у справі позов визнав, а також те, що підстав вважати, що визнання позову суперечить закону, або ним будуть порушені чиїсь інтереси, не встановлено, його можна прийняти, а позов задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 174, 209, 213-215, 218, 292,294 ЦПК України, 344 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на 25/100 частини будинку №2 по вул.Амурська в м.Ірміно, що складається з квартири №2: 1 - тамбур, 1-кухня, 2- житлова - 17,1 кв.м, 3- житлова - 9,2 кв.м, 4 - кухня -їдальня; загальна площа - 34,4кв.м, житлова площа - 26,3 кв.м; Б - літня кухня, б - тамбур, В - сарай, Д - погріб, У' - уборна, 1/4 №2, №3, №6 - споруди.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: