Справа № Провадження №11-1432/12 11/1090/7380/12 Головуючий у І інстанціїБорець Є.О.
Категорія ч.2 ст.286 КК України Доповідач у 2 інстанції ГабрієльВ.О.
22.10.2012
18 жовтня 2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Миколюка О.В.
суддів Габрієля В.О., Капічон О.М.
з участю прокурора Стаховської Н.О.
захисника ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника
потерпілої ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, представника третьої особи - закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», цивільного відповідача Дочірнього підприємства «Конріл», потерпілої ОСОБА_4 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,
- засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначивши йому іспитовий строк тривалістю в 3 роки.
Покладено на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п.п.2-4 ч.1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 50490 грн.
Стягнуто з дочірнього підприємства «Конріл»на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 12192 грн. 55 коп. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
З ОСОБА_6 стягнуті судові витрати.
Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.
Підсудний був прийнятий на роботу в ДП «Конріл»на посаду водія. ІНФОРМАЦІЯ_2 року він виконував трудові обов'язки. Приблизно о 8 годині 00 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки «Газ 27-5», номерний знак НОМЕР_1, який належить ДП «Конріл», рухався по автодорозі «с. Гора -с. Проців»в напрямку с. Проців Бориспільського району. На ділянці цієї автодороги, що розташовується в с. Мартусівка Бориспільського району, підсудний під'їжджаючи до зупинки, на якій в «кармані»перед неврегульованим пішохідним переходом стояв автобус марки «Паз». Він закривав підсудному видимість частини «карману». ОСОБА_6 в порушення п. 2.3б ПДР України не оцінив цю дорожню обстановку та в порушення п. 12.1 ПДР України не обрав в установлених межах безпечну швидкість руху. Тому він втратив спроможність виконати вимоги п.12.3 ПДР України : у разі виникнення небезпеки руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. У зв'язку з цим ОСОБА_6 здійснив наїзд на малолітнього ОСОБА_8, який раптово вибіг з не видимої для підсудного частини «карману»на неврегульований пішохідний перехід. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітній ОСОБА_8 зазнав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: саден і лівій лобовій та лівій лобово-скроневій ділянках, крововиливу у м'які тканини лівої лобово-скронево-тім'яної ділянки, лінійного ізольованого перелому лівої переднє-черепної ямки, дифузно-обмеженого субарахноїдального крововиливу лівої лобової скроневої та тім'яної часток, дрібно плямистих крововиливів правої потиличної мідяни, дифузно-аксонального головного мозку (множинних крапчастих крововиливів в товщу білої речовини головного мозку, виразного набубнявіння головного мозку), вторинних крововиливів у стовбур головного мозку; забитої рани та садна на внутрішній поверхні правої гомілки на відстані 30 см від підошов; двох саден на переднє-зовнішній поверхні ділянки лівого колінного суглобу на відстані 37 см від підошов; садна гребеню лівої клубної кістки на відстані 79 см від підошов; садна в лівій дельто подібній ділянці на відстані 121 см від підошов. 19 травня 2010 року в Київській обласній клінічній лікарні малолітній ОСОБА_8 помер від закритої черепно-мозкової травми з розвитком вторинних крововиливів в стовбур головного мозку.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий, яким призначити ОСОБА_6 кримінальне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки. Свої вимоги мотивує тим, що порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України спричинило смерть малолітньої дитини, що є обставиною, яка суттєво обтяжує кримінальне покарання, а тому призначення покарання із застосуванням ст.ст. 75,76КК України є занадто м'яким.
В апеляції представник цивільного відповідача ДП «Конріл»просить вирок змінити, зменшивши суму стягнення моральної шкоди з ДП «Конріл»на користь ОСОБА_4 Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час розгляду справи не доведено наявність спричинення моральної шкоди, оскільки позивач не надала доказів приниження її честі та гідності та доказів ушкодження її здоров'я. Крім того, представник цивільного відповідача вважає, що розмір моральної шкоди не підтверджений, оскільки позивачем не надано документально підтверджуючих доказів спричиненої моральної шкоди.
В апеляції потерпіла та позивач за цивільним позовом просить скасувати вирок в частині призначення покарання та цивільного позову, постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі. Вважає, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості злочину та собі засудженого внаслідок м'якості. Вказує, що призначена судом до відшкодування сума моральної шкоди є занадто мала, оскільки смерть сина завдала їй надмірні душевні страждання.
В апеляції представник закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»просить вирок суду скасувати частині стягнення з ПрАТ «УАСК АСКА»50490,00 грн. та постановити новий вирок, яким в частині стягнення з ПрАТ «УАСК АСКА»матеріальної шкоди в сумі, що перевищує 8600, 26 грн. -відмовити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповноту судового слідства в частині відшкодування шкоди. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази спричинення потерпілій шкоди саме на суму 50490,00 грн. Вважає, що витрати на поминальні обіди в розмірі 35048,00 грн. не є витратами на поховання ОСОБА_8, а тому вказана сума не підлягає відшкодуванню. Вказує, що витрати позивача на спорудження надгробного пам'ятника в сумі 16852, 60 грн. не підтверджені документально, оскільки наявний в матеріалах справи рахунок-замовлення, не підтверджує факт придбання. Зазначає, що витрати на лікування ОСОБА_8 підтверджуються наданими позивачем чеками лише на суму 920,6 грн.
В запереченнях на апеляцію потерпілої ОСОБА_4 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6, просить зазначені апеляції залишити без задоволення, а вирок без зміни. Вважає, що призначене ОСОБА_6 судом першої інстанції покарання із застосуванням ст.ст. 75,76 КК у повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки останній свою вину визнав, щиро розкаявся, частково відшкодував спричинену шкоду, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не стоїть, одружений, має повнолітню дочку, яка продовжує навчання, раніше не судимий.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої прокурором апеляції, представників цивільних відповідачів - закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», Дочірнього підприємства «Конріл», потерпілої та її представника на підтримання поданих ними апеляцій, засудженого та його захисника, які заперечували проти апеляцій прокурора та потерпілої, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, представника закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», представника цивільного відповідача дочірнє підприємство «Конріл»- задоволенню не підлягають, а апеляція потерпілої ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин відповідають матеріалам справи і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та показах свідків, допитаних в судовому засіданні.
Вина засудженого ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними доказами:
- рапортом слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (т. 1 а.с.15) та протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фотоілюстрацією(т. 1 а.с. 16-25),
- схемою дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 26),
- протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (т. 1 а.с. 27),
- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25 грудня 2004 року (т. 1 а.с. 30) та подорожнім листом вантажного автомобіля № 031368 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (т. 1 а.с. 32),
- протоколом додаткового огляду місця пригоди та схемою до нього (т. 1 а.с. 60,62),
- висновком спеціаліста № 416 А від 30 травня 2010 року (т. 1 а.с. 66-68) та висновком експерта № 671А від 8.10.2010 року (т. 1а.с. 81-86),
- висновком судово-медичної експертизи № 11 ВЕ від 17 серпня 2010 року (т. 1 а.с. 71-74).
Також вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину підтверджується показами потерпілої ОСОБА_4 та свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
Міськрайонним судом дана належна оцінка всім доказам, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності та вірно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть однієї особи.
Суд першої інстанції, згідно положень п. 2, 3 ч. 1 ст. 65 КК України та п.п. 1-3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»від 24 жовтня 2003 року №7 ( із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №11), при призначенні покарання ОСОБА_6 в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
У відповідності до ст.12 КК України, вчинений ОСОБА_6 злочин, віднесений до категорії тяжких.
Обставинами, які пом'якшують покарання засудженого є щире каяття та добровільне часткове відшкодування спричиненої шкоди, а обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 є вчинення злочину щодо малолітнього.
Судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо призначення покарання враховані позитивні характеристики ОСОБА_6, а також те, що він одружений та має на утриманні повнолітню дочку, яка продовжує навчання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Вказані обставини в своїй сукупності дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без ізоляції від суспільства.
Колегія суддів знаходить обране засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів та домірним скоєному.
При цьому, колегія судді також бере до уваги ухвалу Апеляційного суду Київської області від 7 вересня 2011 року, якою попередній вирок Бориспільського міськрайонного суду від 16 травня 2011 року відносно ОСОБА_6 скасовано, та підставою для скасування вказаного вироку не слугувала необхідність призначення більш суворого покарання.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що вирок необхідно змінити в частині вирішення цивільного позову.
У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку зі смертю членів її сім'ї чи близьких родичів, має право на відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Однак, суд першої інстанції у повній мірі не врахував глибину та тривалість душевних страждань потерпілої, ступінь вини засудженого, в результаті чого призначена до стягнення сума моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості.
Колегія суддів, врахувавши глибину та тривалість душевних страждань потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь вини засудженого, вважає, що на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню моральна шкода в сумі 300000 грн. та саме такий розмір відшкодування відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України, якщо моральна шкода завдана під час виконання трудових обов'яз ків, вона також відшкодовується роботодавцем особи, винної в її заподіянні.
Враховуючи те, що на час заподіяння моральної шкоди підсудний виконував трудові обов'язки, обо в'язок по відшкодуванню моральної шкоди необхідно покласти на ДП «Конріл».
У відповідності до п. 6, 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.89 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам. Вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
У відповідності до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоду ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому витрати на придбання ліків.
Згідно з ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Частиною першою статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Крім того, у відповідності до ст.ст.22, 23 та 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивіль но-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 1 липня 2004 року N 1961-IV у разі, якщо цивільно-правова від повідальність власника наземного транспортного засобу застрахована, витрати на лікування та поховання в межах ліміту відповідальності за виключенням франшизи відшкодовує страховик.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що в ході лікування ОСОБА_8 потерпіла витратила грошові кошти у розмірі 6101 гривні 95 копійок на придбання ліків, що підтверджується копіями довідок Київської обласної клінічної лікарні (т.1а.с.142, 143), письмовим розрахунком (т.1а.с.144) та копіями кви танцій (т.1а.с.145, 166). Крім того, вона витратила грошові кошти у розмірі 56580 гривень 60 копійок на по ховання сина, що підтверджується копіями товарних чеків та рахунків (т.1а.с.146, 168, 169), копіями рахунків - замовлень (т.1а.с.148, 149). У зв'язку з цим, у ОСОБА_4 виникло право на відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди в загальному розмірі 62682 гривень 55 копійок.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_6 був прийнятий на роботу в ДП «Конріл» на посаду водія та під час дорожньо-транспортної пригоди він виконував трудові обов'язки. Крім того, цивільно-правова від повідальність ДП «Конріл», пов'язана з експлуатацією автомобіля марки «Газ-2705», номерний знак НОМЕР_1, в межах ліміту відповідальності у розмірі 51000 гривень була застрахована в ЗАТ «УАСК АСКА».
Враховуючи вищезазначене у ЗАТ «УАСК АСКА» виник обов'язок відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 51000 гривень без урахування франшизи.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що у ЗАТ «УАСК АСКА»виник обов'язок відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 50490 гривень. Обов'язок відшкодувати потерпілій іншу частину матеріальної шкоди у розмірі 12192 гривень 55 копійок виник у ДП «Конріл».
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає доводи ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» викладені в апеляції щодо не підтвердження загальної суми витраченої на лікування ОСОБА_8 та витрат на поховання є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин вирок суду необхідно змінити в частині цивільного позову провівши стягнення моральної шкоди з дочірнього підприємства «Конріл»на користь ОСОБА_4 в розмірі 300000 грн., в іншій частині вирок суду слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, представника закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», представника цивільного відповідача дочірнє підприємство «Конріл»- залишити без задоволення.
Апеляцію потерпілої - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2012 року, щодо ОСОБА_6 змінити в частині цивільного позову, стягнути з дочірнього підприємства «Конріл» на користь ОСОБА_4 300000
( триста тисяч ) грн. у відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: