Рішення від 02.11.2012 по справі 2218/18635/2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючої - судді Порозової І.Ю.

секретаря Грицак О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,

ВСТАНОВИВ :

В вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення його із самовільно зайнятого приміщення, посилаючись на те, що вона являється власником житлового будинку по вул.Мічуріна,3 в м.Хмельницькому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, але не може належним чином користуватися та володіти своєю власністю, оскільки в цьому помешкані проживає чоловік її онуки ОСОБА_2 без згоди її, як власника, який перебуваючи з позивачем в неприязних відносинах чинить перешкоди в користуванні житлом. В подальшому позивач уточнила позовні вимоги, обравши, як спосіб захисту порушеного права-усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення відповідача з належного їй на праві власності житла.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечив, пояснивши, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 як член член сім'ї члена сім'ї власника житла.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обставини справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником будинку по вул. Мічуріна,3 в м.Хмельницькому є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2009 року. Попереднім власником будинку був ОСОБА_3, за мовчазною згодою якого, без відповідної на те правової підстави, в будинку поселилася онука позивачки ОСОБА_4, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27.08.2002 року та до якої в подальшому на тих же підставах вселився чоловік ОСОБА_2, відповідач по справі, який постійно зареєстрований за адресою Руднєва,14 в м.Хмельницькому.

Через неприязні стосунки з відповідачем, згоди на проживання якого в належному позивачу будику остання не давала, ОСОБА_1 не може користуватися належною їй власністю, через що вимушена була перейти проживати в тимчасове помешкання (літню кухню, времянку).

Вказані обставини підтверджуються : свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.04.2009 року; технічним паспортом на будинок; витягом про реєстрацію права власності; домовою книгою для прописки громадян; постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.08.2012 року, 23.08.2012 року, 30.08.2012 року; копією паспорту відповідача; довідкою квартального комітету від 16.09.2012 року та в частині проживання позивача не в самому будинку, а в літній кухні, визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (стст.379, 382 ЦК).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК та ст.150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Пояснення відповідача про те, що він проживає в будинку на праві чоловіка члена сім'ї власника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як встановлено з пояснень представника позивача та самого відповідача - ОСОБА_4 (онука позивачки) не проживає разом з позивачкою, не ведуть спільного господарства, мають окремий бюджет та не є членом сім'ї власника в розумінні ч. 2 ст. 64 ЖК України, не зареєстровані та не проживають у вказаному будинку і батьки ОСОБА_4.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.156 ЖК з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) осіб, які користуються ним за згоди попереднього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) (на відміну від договору найму (оренди) житла -ст.ст.810, 814 ЦК).

Частина ж 4 ст.156 ЖК передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.

Зазначені висновки не суперечать нормам ст.47 Конституції, ст.9 ЖК, ст.311 ЦК, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Таким чином з припиненням права власності особи на жиле приміщення особи, які користувалися цим житлом за згоди попереднього власника також втрачають право користування цим приміщенням і підлягають виселенню за позовом нового власника, при цьому таке виселення має здійснювати саме шляхом усунення перешкод в користуванні власністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 60, 88 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 379, 386, 391 ст.ст.64, 150, 156 ЖК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним їй житловим будинком по вул.Мічуріна,3 в м.Хмельницькому шляхом виселення ОСОБА_2 із вказаного будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. понесених судових витрат.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Попередній документ
27210848
Наступний документ
27210850
Інформація про рішення:
№ рішення: 27210849
№ справи: 2218/18635/2012
Дата рішення: 02.11.2012
Дата публікації: 22.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням