04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
25.10.2012 № 5011-22/10399-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів: Остапенка О.М.
Алданової С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Калінчук В.В. дов.- № 044/24-15.від 04.01.2012р.;
від відповідача: Никифорук І.Р. дов.- б/н від 03.10.2012р.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації
житлового фонду спеціального призначення
"Спецжитлофонд"
на рішення Господарського суду м.Києва
від 03.09.2012р.
у справі № 5011-22/10399-2012 (суддя Самсін Р.І.)
за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації
житлового фонду спеціального призначення
"Спецжитлофонд" (позивач)
до Адміністративно-господарчого управління
Генерального штабу Збройних Сил України (відповідач)
про стягнення заборгованості
В судовому засіданні 25.10.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012р. для розгляду справи № 5011-22/10399-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Алданова С.О.
Рішенням Господарського суду м.Києва вiд 03.09.2012р. у справi № 5011-22/10399-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду м.Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва вiд 03.09.2012р. у справi № 5011-22/10399-2012 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідач продовжує користуватись житловим приміщенням, заява про припинення строку дії договору оренди від 01.08.2008р. не надходила, відповідно, на думку позивача, договір пролонговано з 01.01.2012р. по 30.06.2012р., відповідно підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2012р. по 01.06.2012р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.10.2012р.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.
Відповідно до ст. 25 ГПК України процесуальне правонаступництво наступає у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.10.2012р. представник відповідача заявив клопотання про заміну Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України на його правонаступника - Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, яке колегією суддів задоволено, оскільки відповідно до директиви Міністерства оборони України від 09.07.2012р. Д-322/1/9 ДСК, автомобільна база Генерального штабу Збройних Сил України, Адміністративно-господарче управління Генерального штабу Збройних Сил України та Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України переформовані у Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (код 24978319), довідка №292/147 від 03.10.2012р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.10.2012р. представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.10.2012р. представник відповідача проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (орендодавець, позивач) та Адміністративно-господарчим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України (орендар, відповідач) укладено договір оренди житлового приміщення № 4622, згідно з яким відповідачу в користування на визначений у п. 5.1 строк було передано квартиру № 141 у будинку № 10 на вул. Борщагівській, житловою площею 39, 90 кв. м., загальною площею 61 кв.м.
Додатком № 1 до договору є акт прийому-передачі житлового приміщення, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування квартиру № 141 у будинку на вул. Борщагівській, 10 для тимчасового проживання родини гр. Волчихіна Б.В.
Згідно з п. 5.1 строк дії договору встановлено з 01 серпня 2008р. до 31 січня 2009р., можливість продовження дії договору передбачена п. 5.2 договору.
Дія договору продовжувалась сторонами додатковими угодами, згідно з угодою № 9 договір оренди житлового приміщення від 01.08.2008р. № 4622 продовжено строк з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. на загальну площу 61 кв. м., квартири № 141 у будинку № 10 по вул. Борщагівській.
Посилаючись на положення ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. № 2269-12, згідно з якими у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той саме термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, позивач стверджує, що строк дії договору пролонговано з 01.01.2012р. по 30.06.2012р., у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість по орендним платежам за період користування з 01.01.2012р. по 31.05.2012р.
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
У відповідності з умовами укладеного між сторонами договору (п. 5.6) договір припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- банкрутства орендаря;
- загибелі приміщення.
В силу положень ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Умови продовження, припинення та розірвання договору, сторони погодили у розділі 5 договору, а факт укладення додаткових угод, якими здійснювалась пролонгація договору підтверджує визнання та дотримання погоджених умов сторонами під час його дії.
У п. 5.2 Договору передбачено, що договір може бути продовжено за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
Зазначеної умови договору з боку орендаря, після укладення додаткових угод № 9, 10 до договору (строк договору продовжено по 31.12.2011р.) не було виконано, письмового звернення з проханням пролонгації договору, яке б надавалось орендарем в періоді з 01.12.2011р., матеріали справи не містять.
Таким чином, договір № 4622 від 01.08.2008р. є таким, що припинився 31.12.2011р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та невиконанням умов, які передбачають пролонгацію договору.
В свою чергу, представлені відповідачем листи свідчать, що по укладенню іншого договору, в тому числі і з погодженими умовами застосування щодо відносин, які виникли до його укладення, зокрема з 01.01.2012р. (ч. 3 ст. 631 ЦК України), між сторонами згоди не досягнуто, доказів зворотного суду не представлено.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Припинення договору має наслідком припинення існування прав і обов'язків його учасників, які складають зміст договору. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином, після припинення договору оренди (найму) припиняється і обов'язок орендаря щодо сплати орендних платежів за договором та виникає обов'язок останнього щодо негайного повернення майна, а в разі порушення орендарем зазначеного обов'язку, у орендодавця виникає право вимагати стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2011р. у справі №36/183.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з частиною другою вказаної статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Вимоги позивача, що ґрунтуються на порушенні відповідачем умов договору, після його припинення, місцевий господарський суд правомірно визнав необґрунтованими, а виходячи з предмету та підстав заявленого позову, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, що складає суму боргу по договору №4622 від 01.08.2008р., нараховану за період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р. та штрафних санкцій за прострочення в оплаті.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, повністю спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2012р. у справі № 5011-22/10399-2012, прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Здійснити заміну відповідача Адміністративно-господарче управління Генерального штабу Збройних Сил України на його правонаступника - Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.
2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2012р. у справі № 5011-22/10399-2012 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2012р. у справі № 5011-22/10399-2012 залишити без змін.
4. Матеріали справи № 5011-22/10399-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 29.10.2012р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Остапенко О.М.
Алданова С.О.