Справа № 2218/13523/2012 Провадження 2/2218/5307/2012
25 вересня 2012 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
судді Заворотної О.Л.
при секретарі Оніщуку В.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу №2/2218/5307/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, редакції інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна»про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
В червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, редакції інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації, в обґрунтування якого вказав, що 02.06.2012 у друкованому засобі масової інформації -інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня.Україна» № 20 (68) на четвертій сторінці була надрукована та розповсюджена стаття під назвою «Зачистка», автором наведеної статті є ОСОБА_2, яка працює власним кореспондентом у Хмельницькій області інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна», та в передостанньому абзаці якої міститься недостовірна інформація, дослівно на мові оригіналу (російська мова) : «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской - ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда -с Онопенко». Розповсюджена інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, тим, що характеризує його як зрадника своїх політичних поглядів, так званого перебіжчика -«тушку», чим формує у громадськості відповідну думку, що безпосередньо може вплинути на рейтинг позивача в разі висування його кандидатом в народні депутати України на виборах у 2012 році. Позивач є членом політичної партії «Всеукраїнське об'єднання Батьківщина»з 27 вересня 2010 року по сьогоднішній день, висуватись на виборах до Верховної ради України 28 жовтня 2012 року від партії «України - Вперед»не планував і не планує. Позивачу в результаті дій відповідачів було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 1000000грн.
В подальшому позивач зменшив позовні вимоги та просив суд визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію, інформацію викладену у Інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.Україна»№ 20 (68) на четвертій сторінці передостаннього абзацу статті під назвою «Зачистка», де її автор зазначає на мові оригіналу (російська мова) : «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской -ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда -с Онопенко» та спростувати її. Визнати наклепом дії відповідачів з виготовлення та поширення інформації відносно позивача у статті «Зачистка», опубліковану у інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.Україна»№ 20 (68). Стягнути з інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна» завдану моральну шкоду в розмірі 1 (одна) гривня, з ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч грн.) гривень, яку просив перерахувати на користь Хмельницького дошкільного дитячого будинку спеціального призначення Хмельницької обласної ради та Хмельницького спеціалізованого будинку дитини «Берізка»в рівних частках пропорційно до задоволеної суми.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд спростувати та визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію, інформацію викладену у Інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.Україна»№ 20 (68) на четвертій сторінці передостаннього абзацу статті під назвою «Зачистка», де її автор зазначає на мові оригіналу (російська мова) : «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской - ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда -с Онопенко». Визнати наклепом дії відповідачів з виготовлення та поширення інформації відносно позивача у статті «Зачистка», опубліковану у інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.Україна»№ 20 (68). Сягнути на користь позивача з інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня. Україна» завдану моральну шкоду в розмірі 1 (одна) гривня, з ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч грн.) гривень, та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, надала письмові заперечення в яких вказала, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав, не доведено підстави для відшкодування моральної шкоди, а саме наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні, відсутність умислу з боку відповідачів у заподіянні моральної шкоди, розповсюджена інформація не є наклепом, а оціночним судженням журналіста. Крім того, нею було вжито заходів щодо вилучення із тексту статті інформації, яка в подальшому не знайшла свого підтвердження, зокрема ОСОБА_2 зателефонувала редактору щоб вилучити текст : «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской -ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда - с Онопенко», оскільки інформація не знайшла свого підтвердження. Дана інформація була вилучена із тексту статті в українськомовному варіанті та електронних варіантах газети, але через технічні проблеми, вилучити з тексту російськомовного варіанту газету не було можливості, оскільки примірник уже друкувався.
Редакцією інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна»надані суду письмові заперечення, відповідно до яких українськомовний та російськомовний примірники тижневика від 02.06.2012 р. № 20(68) друкувались неодночасно, спочатку друкується російськомовний примірник і лише після цього українськомовний (незалежно від дати виходу і номера газети). Технічної можливості вилучити з друку та/або внести правки в текст статті російськомовного варіанту тижневика від 02.06.2012 р. № 20 (68) не було, оскільки на час внесення автором змін до тексту випуск уже друкувався.
Українськомовний випуск газети «Дзеркало тижня.Україна»і веб-ресурси газети не містять оспорюваної інформації.
Оскільки з технічних причин внести зміни 1 червня 2012 р. до російськомовного випуску газети не було можливості, 28 липня 2012 року в російськомовному випуску газети було надруковано уточнення щодо планів позивача бути висунутим на посаду народного депутата від партії «Батьківщина». Таке уточнення є формою реалізації права на відповідь. Вибачення не передбачено законодавством України. Крім того, оспорювана інформація є оціночним судженням, зробленим на основі достовірних та загальновідомих фактів. Факти на основі яких зроблені судження, позивач не оскаржує, а перевіряти достовірність суджень, вимагати їх підтвердження заборонено Законом України «Про інформацію»(стаття 30), Європейською Конвенцією захисту прав людини та основоположних свобод (стаття 10). Умислу на поширення недостовірної інформації відносно позивача та самого поширення недостовірної інформації не було; як тільки стало відомо про плани позивача висуватися від іншої політичної сили, автор та ЗМІ зробили все можливе для уточнення поширюваної інформації. Доказів перешкоджання позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, будь-яких витрат, які поніс позивач для відновлення свого стану, немає. Таким чином, підстави для компенсації позивачу моральної шкоди відсутні.
Суд вислухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
02.06.2012 у друкованому засобі масової інформації -інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня.Україна» № 20 (68) на четвертій сторінці була надрукована та розповсюджена стаття під назвою «Зачистка», автором наведеної статті є ОСОБА_2, яка працює власним кореспондентом у Хмельницькій області інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна», та в передостанньому абзаці якої міститься інформація, дослівно на мові оригіналу (російська мова) : «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской -ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда -с Онопенко».
08 червня 2012 за № 31/10-276 народний депутат ОСОБА_3 звернувся із депутатським зверненням до головного редактора «Дзеркало тижня.Україна», в якому вимагав спростування недостовірної інформації щодо нього опубліковану у статті «Зачистка»в номері 20 (68) від 02.06.2012р., а також опублікувати позицію позивача щодо участі у наступних виборах до Верховної Ради України, викладеної у цьому депутатському зверненні.
У відповідь на зазначене депутатське звернення позивач отримав лист № 15 від 29.06.2012 ОСОБА_2, в якому вона вказала, що у хмельницькому громадсько-політичному середовищі дійсно побутує думка, що позивач буде балотуватись до Верховної Ради України від політичної сили ОСОБА_4. Оскільки ця інформація надійшла з кількох не залежних одне від одного джерел, відповідач використала її при підготовці матеріалу «Зачистка»(№ 20 від 02.06.2012). Проте при перевірці фактів перед публікацією з'ясувалось, що ці дані не відповідають дійсності, тому вони були вилучені з публікації в українськомовному і електронних варіантах видання. В російськомовному варіанті це неможливо було зробити з технічних причин, оскільки номер уже друкувався та принесла вибачення через завдану прикрість.
За змістом ст. 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
В абзаці 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»№ 1 від 27 лютого 2009 року позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Право кожного на повагу до його гідності визначено в ст. 38 Конституції України. Як зазначено у роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихологічної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації
Як випливає із змісту ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації .
Виходячи з положень ст. 19 Конституції України, ст. ст. 16, 277 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» суд не вправі зобов'язувати відповідачів вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено.
Недостовірною є інформація неправдива, та, що не відповідає дійсності, тобто повідомлення про факти, події, яких насправді не було. Поширенням неправдивої інформації вважається ознайомлення з нею хоча б однієї особи. Право на захист з ганебністю поширеної інформації не пов'язується.
Згідно п.15 вищезазначеної постанови Пленуму, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Крім того, відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Судом визначено характер інформації, викладеної в статті «Зачистка», не як оціночні судження, а як фактичні твердження, оскільки в статті відсутні оціночні судження, а мова йде про стверджувальні дані, без будь-яких оціночних коментарів чи міркувань джерела поширення та автора статті.
Враховуючи вищевикладене, розповсюджена в передостанньому абзаці статті під назвою «Зачистка», де її автор зазначає на мові оригіналу (російська мова) : «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской -ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда -с Онопенко», інформація стосовна позивача є недостовірною.
Заперечення відповідачів про те, що відомості зазначені в статті є оціночними судженнями та вираженням суб'єктивної думки автора, спростовуються матеріалами справи. Згідно матеріалів справи підтверджено відсутність самих фактів подій, вказаних у статті.
Відповідно до ч.5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та противоправних посягань. За таких обставин суд вважає, що розповсюджені відповідачами відомості та дії відносно позивача слід визнати такими, що порочать честь, гідність позивача.
Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що закріплені в п.п. 3, 9 постанови від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою фізичної особи слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: приниженні честі, гідності та порушенні стосунків з оточуючими людьми. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Судом встановлено, що умисним приниженням честі і гідності позивача, позивачеві була заподіяна з вини відповідача моральна шкода, яка знайшла своє вираження у приниженні честі, гідності, ділової репутації.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що висловлені відповідачем думки, що стосуються позивача та дії відповідачів відносно позивача, слід визнати такими, що порочать гідність, честь та ділову репутацію позивача та порушують його особисті немайнові права: на повагу до її гідності та честі. Вказані немайнові права позивача підлягають захисту за судовим рішенням.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
В інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.Україна» № 25 (73) від 28.07.2012р. на сторінці 4 під заголовком «Уточнение»було опубліковано спростування неправдивої інформації, поширеної відповідачами відносно позивача 02.06.2012р. у статті «Зачистка», чим добровільно виконано редакцією інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна»вимоги позивача щодо спростовування недостовірної інформації.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.16, 23,269,271-273,275-278,280,297,299 ЦК України, Законом України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»суд -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію інформацію викладену в Інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.Україна»№ 20 (68) на четвертій сторінці у передостанньому абзаці статті під назвою : «Зачистка», де її автор зазначає на мові оригіналу (російська мова): «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской -ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда -с Онопенко».
Визнати наклепом дії редакції інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна», ОСОБА_2 з виготовлення та поширення інформації відносно ОСОБА_3 у статті «Зачистка», опублікованої в Інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.Україна»№ 20 (68) «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской -ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда -с Онопенко».
Зобов'язати редакцію інформаційно-аналітичний тижневика «Дзеркало тижня. Україна»спростувати недостовірну інформацію в статті під назвою : «Зачистка»: «Но тут выясняется: Лукашук тоже планирует идти на выборы. От Королевской -ведь он всегда был членом УСДП: и когда она была с (о), и когда - с Онопенко». Рішення в цій частині не виконувати.
Стягнути з Інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня.Україна» на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 1 (одна) гривня.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 10,0 тис. (десять тисяч)грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 100,00грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Повний текст рішення виготовлений 28.09.2012р.