Справа № 2117/5677/12 .
01 листопада 2012 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді: Бойко М.Є.
при секретарі: Ярошенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС Новомосковського взводу ДПС ДАІ ОСП №1 капітана ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову АЕ 1 № 337704 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП, у відповідності з якою на нього накладено штраф в сумі 300 грн. Вимоги мотивує тим, що він правил дорожнього руху не порушував, при складанні протоколу був не згоден з його змістом, проте відповідач не взяв до уваги його заперечення та пояснення, і з порушенням норм діючого законодавства та його прав, склав адміністративний протокол та виніс оскаржувану постанову.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пояснивши, що 24.09.2012 року він рухався на 22 км. об'їзної дороги м.Новомосковськ автодороги Харків - Сімферополь та був зупинений відповідачем, який відносно нього склав адміністративний протокол та виніс оскаржувану постанову, відповідно до яких позивач, керуючи автомобілем Шкода д.н. НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу в зоні дії знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив п.3.3 дод.3 ПДР. Проте, з винесеною постановою він не згоден, оскільки інспектор ДПС не врахував той факт, що він здійснював обгін автопоїзда, що рухався зі швидкістю меншою ніж 30 км./год., що відповідно до постанови КМУ від 10.10.2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», де вказано, що забороняється обгін усіх транспортних засобі (крім поодиноких, що рухаються зі швидкістю менше 30 км./год., при цьому поодинокими вважаються одиночні транспортні засоби, автопоїзди, а також буксируючий транспортний засіб у зчепленні з буксированим, проте його свідчення інспектор ДПС до уваги не прийняв та виніс оскаржувану постанову.
Відповідач - інспектор Чуднівець Г.М. в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду листа, в якому із позовом не погодився, просив в його задоволенні відмовити, оскільки ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП були виконані та додержані всі вимоги законодавства. Так, 24.09.2012 року він здійснював патрулювання на вказаній у позовній заяві ділянці дороги. Позивач о 06,30 год. керуючи автомобілем Шкода д.н. НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», здійснив обгін транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. При цьому позивач, бажаючи уникнути відповідальності, надає неправдиві та не об'єктивні пояснення.
Заслухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2012 року посадовою особою, яка має спеціальне звання - інспектором Чуднівець Г.М. було виявлено порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.3.3 дод.3 ПДР України та складено протокол про адміністративне правопорушення. На підставі зазначеного протоколу прийнято постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 300 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що позивач 24.09.2012 року о 06 годині 30 хвилин на 22 км. об'їзної дороги м.Новомосковськ автодороги Харків - Сімферополь, керуючи автомобілем Шкода, держномер ВТ 3945 АХ, в зоні дії дорожнього знаку «Обгін заборонено», здійснив обгін транспортного засобу, чим порушив п.3.3 дод.2 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності із ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Згідно із п.п.1.11 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, дані Правила у відповідності до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до п.п. 1.3 Правил учасники дорожнього руху повинні знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Підпунктом 1.9 Правил визначено, що особи, які порушують Правила, несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Суд вважає, що вина позивача у вчиненні ним зазначеного правопорушення підтверджена матеріалами справи, а жодних інших доказів на підтвердження своєї невинуватості в інкримінуємому йому правопорушенні позивачем суду не надано, а посилання ж позивача на те, що він не порушував правил дорожнього руху суд вважає голослівними та такими, що свідчать про бажання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що під час складання протоколу та винесення оскаржуваної постанови, вона перебувала у салоні автомобіля і жодних порушень правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 не помічала, проте не заперечувала того факту, що останній дій здійснив обгін транспортного засобу, але це була «фура» і вона рухалась повільно зі швидкістю яка не перевищувала 30 км./год.. Ці пояснення суд не приймає до уваги та вважає їх необ'єктивними, внаслідок існування родинного зв'язку свідка з позивачем, що викликало сумнів у достовірності та правдивості її пояснень, та свідчить про бажання допомогти позивачу уникнути відповідальності.
Слід також вказати на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 24.09.2012 року позивач жодних пояснень щодо відсутності вини у скоєнні правопорушення не навів, рівна як і відомостей про присутність свідка ОСОБА_3
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна, винна( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Щодо недодержання процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на яке посилається позивач, то суд вважає, що в судовому засіданні не встановлено порушення порядку складення протоколу стосовно позивача та постанови, постанова відповідає вимогам діючого законодавства України та є законною та обґрунтованою.
Згідно п. 12.7.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2006 року № 1243/13117, основним методом несення дорожньої служби є спостереження за дорожнім рухом. Пункт 12.8 вказаної Інструкції визначає, що під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою технічних засобів, контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті.
Відповідно до п.3 ст. 222 КУпАП надано повноваження розглядати справи та накладати адміністративні стягнення в адміністративних правопорушеннях, передбачених частинами першою, другою та третьою ст. 122 - працівникам Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Таким чином, діючим законодавством на інспектора Чуднівця Г.М., як на працівника ДАІ покладено обов'язок щодо забезпечення оформлення адміністративних правопорушень, складовою такого оформлення є, зокрема, складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови.
Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У відповідності до ст. 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Суд вважає, що постанова серії АЕ1 № 337704 в справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2012 року відповідає вимогам ч.2 ст. 283 КУпАП та є законною.
З наведених вище підстав оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем на підставі та у спосіб, що визначені законом України, а відтак вимоги про визнання її незаконною та скасування слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2006 року № 1243/13117, ч. 1 ст.126, 256, 283, п.1 ст. 247, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71, 86, 160-164, 171-2 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС Новомосковського взводу ДПС ДАІ ОСП №1 капітана ОСОБА_2 про скасування постанови АЕ 1 № 337704 від 24.09.2012 року про накладення адміністративного стягнення відмовити
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є.Бойко