01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" листопада 2012 р. Справа № 2/081-12
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ,
до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород,
про стягнення 3077,21 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: Мартинюк С.М., уповноважений, довіреність від 11.01.12р. №29/12;
від відповідача: Бондаренко С.В., уповноважений, довір. від 29.08.12р. № 193-29/2,
позивач -товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ, звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 13.09.2012р. № 3961/2767 до відповідача -товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»,
м. Вишгород, в якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу виплачене позивачем страхове відшкодування в сумі 2923,47 грн., пені в сумі 128,26 грн., 25,48 грн. 3% річних, всього 3077,21 грн., та покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів згідно умов Генерального договору № МА-27/2010 про співробітництво від 18.10.2010р. позивачем (страховиком) було виплачено Ляшку Олександру Івановичу (страхувальнику) страхове відшкодування в сумі 3433,47 грн. за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на автошляху Куп'янськ -Кругляківка 20.09.2011р. Винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди визнано Соколовського Євгенія Геннадійовича, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем -товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3454316. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», що надають право страховику звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки, позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2923,47 грн. Крім того, посилаючись на частину 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просить стягнути з відповідача пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ та річні відповідно до ст. 625 ЦК України у зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання з виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу, строк якого позивач визначає відповідно до ст. 530 ЦК України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2012р. порушено провадження у справі № 2/081-12 та призначено до розгляду.
Ухвалою від 17.10.2012р. розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою представника відповідача, неподанням ним витребуваних судом документів.
Представник позивача надав суду витребувані документи, в усних поясненнях позов підтримав та просив його задовольнити. В додаткових поясненнях від 31.10.2012р. позивач, посилаючись на лист Верховного Суду України від 19.07.2011р., пояснив, що зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, відповідно таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Представник відповідача подав суду відзив на позов від 31.10.2012р., в якому проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити повністю. Заперечення мотивовані тим, що позивачем розраховано вартість страхового відшкодування на підставі рахунку, виставленого СТО ПАТ «Харків-Авто», без проведення незалежної експертизи вартості матеріального збитку. Відповідач твердить, що згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення незалежної експертизи майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Крім того, відповідач заперечує проти вимог позивача про стягнення пені та 3% річних, оскільки для позадоговірних (регресних) зобов'язань, які існують між сторонами -страховиками законом не передбачено застосування забезпечення виконання зобов'язань шляхом встановлення неустойки та сплата річних.
В судовому засіданні 31.10.2012р. відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву до 02.11.2012р., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис.
01.02.2011р. позивачем подані додаткові пояснення до позовної заяви від 01.11.2012р.
Розглянувши позов товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ, (далі по тексту -ТДВ «Експрес Страхування») до відповідача -товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, (далі по тексту -ТДВ «СК «Провіта»), вислухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
20.09.2011р. на автошляху Куп'янськ -Кругляківка на мосту с. Курилівка відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП), за участю транспортного засобу марки «Fiat Doblo Cargo»державний номер АХ 8674 СІ, під керуванням власника -Соколовського Євгена Геннадійовича, та транспортного засобу марки «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК, належному на праві власності громадянину Ляшку Олександру Івановичу, під керуванням громадянки Ляшко Ірини Вікторівни.
Факт ДТП підтверджується довідкою відділу Державтоінспекції ГУ МВС України в Харківській області від 20.09.2011р. та довідкою управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві (копії залучені до матеріалів справи).
Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2011р. у адміністративній справі № 2023/3-2043/11, Соколовського Євгена Геннадійовича визнано винним у вчиненні ДТП 20.09.2011р. на автошляху Куп'янськ -Кругляківка на мосту
с. Курилівка та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В результаті ДТП автомобіль «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК, 2011 року випуску отримав механічні ушкодження, що вбачається з доданої до матеріалів справи копії Акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 21.09.2011р., дані якого збігаються з даними довідки відділу Державтоінспекції ГУ МВС України в Харківській області від 20.09.2011р.
Як вбачається з акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 21.09.2011р., складеного страховиком -ТДВ «Експрес Страхування», рахунку-фактури від 01.11.2011р. № М-0186Р та ремонтної калькуляції від 01.11.2011р. №186р (копії залучені до матеріалів справи), складених виконавцем ремонтно-відновлювальних робіт -ПАТ «Харків-Авто», фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК склала 5256,48 грн.
Автомобіль «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК, 2011 року випуску застрахований в ТДВ «Експрес Страхування»за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів згідно умов Генерального договору № МА-27/2010 про співробітництво від 18.10.2010р. (далі Договір), укладеним між страховиком -ТДВ «Експрес Страхування»та власником автомобіля «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК -страхувальником -Ляшком Олександром Івановичем (копія Договору залучена до матеріалів справи) на наступних умовах:
- Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом, що належить страхувальнику на праві власності;
- Вигодонабувач -ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614;
- Страхова сума 181600,00 грн., страхова премія 18356,13 грн.;
- Строк дії договору становить з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.;
- Територія страхування -Україна,
- Водій -особа, зазначена в заяві на страхування, яка керує ТЗ на законних підставах (без обмежень в залежності від стажу керування ТЗ та віку);
- Безумовна франшиза 1,00%, по ризику незаконного заволодіння 5,00%;
Суд звертає увагу, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційного талону) «KIA Ceed»від 30.06.2011р. № САЕ 756244, копія якого залучена до матеріалів справи, визначено осіб, які мають право керування зазначеним автомобілем, а саме -Ляшко Ірина Вікторівна (яка керувала автомобілем під час ДТП) та Ляшко Тетяна Олександрівна.
Власником автомобіля «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК, 2011 року випуску фактично здійснено відновлювальний ремонт автомобіля, вартість якого склала 5256,48 грн.
Власник автомобіля Ляшко Олександр Іванович звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СТО ПАТ «Харків-Авто»(вхідний номер 3982В від 16.12.2011р.) Зазначене відшкодування погоджено з вигодонабувачем за Договором -ПАТ «Кеді Агріколь Банк», про що свідчить заява вигодонабувача від 17.10.2011р. № 12608/4212/14 (копії заяв Ляшка О.І. та ПАТ «Креді Агріколь Банк»залучені до матеріалів справи).
Згідно складеного страхового акту від 19.12.2011р. № 3.11.2767-1, розмір страхового відшкодування позивачем визначено в сумі 5256,47грн. -1816,00 грн. = 3433,47 грн. (фактична вартість відновлювального ремонту мінус франшиза). Позивачем виплачено страхувальнику на рахунок погодженого страховою компанією СТО ПАТ «Харків-Авто»3433,47 грн., про що свідчить залучена до матеріалів справи копія платіжного доручення від 22.12.2011р. № 8197.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Винним у вчиненні ДТП постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2011р. визнано Соколовського Євгена Геннадійовича, який керував автомобілем марки «Fiat Doblo Cargo»державний номер АХ 8674 СІ.
За таких обставин судом встановлено, що до позивача -ТДВ «Експрес Страхування»перейшло право вимоги до власника джерела підвищеної небезпеки -автомобіля марки «Fiat Doblo Cargo»державний номер АХ 8674 СІ, винного у вчиненні ДТП -Соколовського Є.Г. в межах фактичних витрат, а саме в сумі фактично виплаченого страхового відшкодування 3433,47 грн. Зазначена сума за своєю правовою природою є реальними збитками, розмір яких визначається сумою фактичних витрат, здійснених ТДВ «Експрес Страхування»за платіжним дорученням від 22.12.2011р. № 8197.
Транспортний засіб марки «Fiat Doblo Cargo»державний номер АХ 8674 СІ, належний громадянину Соколовському Є.Г. , був застрахований в ТДВ «СК «Провіта»полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3454316 від 28.04.2011р. на наступних умовах:
- тип договору -1,
- ліміт відповідальності становить 100 000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого), 50 000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого),
- франшиза 510,00 грн.,
- забезпечений транспортний засіб -автомобіль «Fiat Doblo Cargo»державний номер АХ 8674 СІ.
Типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначені ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон N 1961-IV) в редакції, чинній на момент вчинення ДТП.
Так, укладений між ТДВ «СК «Провіта»та власником автомобіля «Fiat Doblo Cargo»державний номер АХ 8674 СІ Соколовським Є.Г. страховий поліс № АА/3454316 належить до типу 1, який, згідно визначення частини 1 ст. 15 Закону України N 1961-IV, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1961-ІV, метою обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно змістом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є саме страхування ризиків страхувальника перед особами, яким заподіяно збитки з метою захисту майнових інтересів страхувальників. Такою особою в даному випадку є позивач, до якого перейшло право вимоги в межах фактичних витрат в порядку регресу від потерпілого -Ляшка О.І. відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів згідно умов Генерального договору № МА-27/2010 про співробітництво від 18.10.2010р.
Відповідно до ст. 6 Закону N 1961-IV страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
За таких обставин судом встановлено факт настання страхового випадку за полісом
№ АА/3454316 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і страховик -ТДВ «СК «Провіта»має відповідати за спричинену матеріальну шкоду, завдану транспортному засобу марки «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК, 2011 року випуску в межах ліміту відповідальності та з врахуванням франшизи, визначених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3454316.
Відповідач твердить, що не має відшкодовувати позивачу в порядку регресу сплачене страхове відшкодування за Договором добровільного страхування, оскільки позивачем в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»при визначенні розміру страхового відшкодування не здійснено незалежну оцінку вартості матеріального збитку.
Із зазначеним твердженням погодитись не можна виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює діяльність відповідача у спірних відносинах, є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Частинами 1, 2 статті 34 зазначений спеціальний закон N 1961-IV зобов'язує страховика (в даному випадку ТДВ «СК «Провіта») протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, зобов'язує страховика протягом 10 робочих днів направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Стаття 37 зазначеного спеціального закону N 1961-IV не містить такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, як визначення розміру шкоди не на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності, а виходячи із реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого майна.
Крім того, за змістом статті 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993 1187 Цивільного кодексу України до позивача -ТДВ «Експрес Страхування»перейшло право вимоги до винної особи в межах фактичних витрат, а саме в сумі фактично виплаченого страхового відшкодування 3433,47 грн. Зазначена сума за своєю правовою природою є реальними збитками, розмір яких визначається сумою фактичних витрат, здійснених ТДВ «Експрес Страхування»за платіжним дорученням від 22.12.2011р. № 8197. За таких обставин для встановлення розміру фактичних витрат позивача, належних до відшкодування відповідачем в порядку регресу, і які підтверджуються належними фінансовими документами, законом не передбачено обов'язкової незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 29 Закону № N 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Однак, згідно пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 р. N 1335/5/1159) та зареєстрованої в Мін'юсті 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових КТЗ;
3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;
5 років - для мототехніки.
За таких обставин, коефіцієнт фізичного зносу для пошкодженого автомобіля марки «KIA Ceed»державний номер АХ 4219 СК, 2011 року випуску дорівнює нулю.
Суд також звертає увагу на те, що відповідачем оспорюється не розмір шкоди, для визначення якої у зв'язку з необхідністю спеціальних знань може бути призначена судова експертиза, а наявність обов'язку відповідача відшкодовувати позивачу шкоду в порядку регресу, що є правовим питанням, яке не може бути поставлене перед експертом. Крім того, сторонами у справі не заявлялось клопотання в порядку ст. 41 ГПК України про призначення у справі експертизи для встановлення розміру збитків.
З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу заяву від 17.02.2012р. № 422/2767, якою просив в добровільному порядку перерахувати на рахунок ТДВ «Експрес Страхування»3433,47 грн., Як свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач зазначену заяву отримав 24.02.2012р. Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на претензію або сплатив позивачу кошти.
Враховуючи те, що умовами полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3454316 визначено зменшення страхового відшкодування відповідачем на суму франшизи, то матеріальна шкода, що підлягає відшкодуванню становить 3433,47 -510,00 = 2923,47 грн.
Крім суми матеріальної шкоди 2923,47 грн., позивач заявляє до стягнення суму пені відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в сумі 128,26 грн. та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 25,48 грн.
Зазначені вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до частини 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Вказані норми регулюють зобов'язальні відносини страховика та страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не розповсюджуються на відносини відшкодування шкоди в порядку регресу, які існують у справі між відповідачем та позивачем, який не є суб'єктом зазначеного договору обов'язкового страхування.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Вказана норма встановлює спосіб захисту майнового права та інтересу у зобов'язальних відносинах боржника та кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, відповідно таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Однак, спірна сума, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, за правовою природою є відшкодуванням реальних збитків в порядку регресу, а не сплатою страхового відшкодування страховиком страхувальнику за договором страхування. Відповідно вказана норма ст. 625 ЦК України також не розповсюджується на відносини відшкодування шкоди в порядку регресу, які існують у справі між відповідачем та позивачем, і які не є зобов'язальними в розумінні ст.ст. 509-512 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 26.09.2012р. № 4/17-3520-2011.
Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню частково в сумі 2923,47 грн.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 3, 6, 15, 29 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», статтями 22, 625, 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код ЄДРПОУ 31704186)
на користь товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2, код ЄДРПОУ 16285602)
матеріальну шкоду в сумі 2923,47 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять три гривні сорок сім копійок),
судовий збір в сумі 1529,09 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять гривень дев'ять копійок)
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Суддя О.В. Конюх