ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-72/13367-2012 01.11.12
За позовом Nemiroff Intellectual Property Establishment
до: 1) Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff"
2) Державної служби інтелектуальної власності України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Компанія «Nemiroff Holding Limited»
про визнання патентів на промислові зразки недійсними та зобов'язання вчинити дії
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Кунець О.Д.
від відповідача 1: Зуб'юк О.А., Томаров І.Є.
від відповідача 2: Потоцький М.Ю.
від третьої особи: Сальник М.А.
Nemiroff Intellectual Property Establishment (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (далі-відповідач-1), 2) Державної служби інтелектуальної власності України (далі-відповідач-2) про заборону у будь-який спосіб визначений законодавством Дочірньому Підприємству «Українська Горілчана Компанія "Nemiroff" використання патентів на промислові зразки №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року; визнання повністю недійсними патентів на промислові зразки Дочірнього Підприємства «Українська Горілчана Компанія "Nemiroff" №20239 від 16 грудня 2009 року, №22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру прав на промислові зразки про недійсність №20239 від 16 грудня 2009 року, №22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсним патентів №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з квітня 2010 року ДП УГК "Nemiroff" було неправомірно отримані патенти на промислові зразки групи "Nemiroff" відповідно до рішень Державної служби інтелектуальної власності України про видачу патентів на промислові зразки та внаслідок використання (виготовлення, рекламування, продажу, пропонування до продажу тощо) відповідачем 1 товарів, що є промисловими зразками, які виготовлені із використанням знаків на товари та послуги, промислових зразків позивача, може бути завдано шкоди правам позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
25.09.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Дочірньому підприємству "Українська горілчана компанія "Nemiroff" вчиняти правочини, в тому числі, але не виключно, укладати договори (угоди, контракти) з будь-якими юридичними та/або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності щодо виготовлення будь-якої продукції, а зазначеним особам виготовляти таку продукцію на підставі наступних промислових зразків за патентами України №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року; заборонити Дочірньому підприємству "Українська горілчана компанія "Nemiroff" розміщати на підставі укладених на дату винесення цієї ухвали договорів з контрагентами предметами яких є замовлення на виготовлення будь-якої продукції, що містить в собі наступні промислові зразки за патентами України №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року.
У процесі провадження у справі представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить призначити по справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.
11.10.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача 1 подав клопотання, в якому просить залучити Компанію «Nemiroff Holding Limited», що є резидентом республіки Кіпр, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача.
У судовому засіданні 11.10.2012 р. судом оголошувалась перерва до 01.11.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.
15.10.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав уточнення до заяви про забезпечення позову, в яких просить заборонити Дочірньому підприємству "Українська горілчана компанія "Nemiroff" передавати третім особам права на використання повністю або частково, стосовно промислових зразків за патентами України №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року; заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру прав на промислові зразки щодо передання права власності на промислові зразки за патентами України №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд визнає подане клопотання таким, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає його до розгляду.
19.10.2012 р. через загальний відділ діловодства Компанія «Nemiroff Holding Limited»подала клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог, в якій просить залучити Компанію «Nemiroff Holding Limited»в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
У процесі провадження у справі представник відповідача 1 подав клопотання про призначення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, в якому просить для вирішення справи призначити судову експертизу щодо патентів України на промислові зразки №20239, №22800, №23182, №23183, №23184, №23185, №23186, №23187, №23188, №23189, №23190, №23191, №23192, №23193, №23194, №23195, №23196, №23197, №23198, №23325, №23326, власником яких є відповідач 1.
У процесі провадження у справі представник відповідача 2 подав клопотання про врахування при призначенні судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі, викладених в клопотанні питань.
Також у процесі провадження у справі представник відповідача 2 подав відзив, в якому проти позову заперечив та пояснив, що Державна служба інтелектуальної власності України вважає недоведеними обставини того, що промислові зразки за оспорюваними патентами України не відповідають умовам патентоспроможності -новизні, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що існує будь-яка інформація, яка містить зображення промислових зразків за патентами України №20239, №22800, №23182, №23183, №23184, №23185, №23186, №23187, №23188, №23189, №23190, №23191, №23192, №23193, №23194, №23195, №23196, №23197, №23198, №23325, №23326 із всією сукупністю їх суттєвих ознак, яка стала загальнодоступною у світі до дати подання заявок на зазначені промислові зразки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. залучено Компанію «Nemiroff Holding Limited»третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що остання мотивована тим, що існують обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відповідачами на даний час вчинені та вчиняються дії, які спрямовані на порушення прав інтелектуальної власності позивача.
Отже, за результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, відповідно, задовольняє заяву повністю, з наступних підстав.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що існують підстави вважати, що промислові зразки зареєстровані за відповідачем 1 не відповідають умовам новизни та сукупність суттєвих ознак кожного промислового зразку стала загальнодоступною у світі до дати подання заявок відповідачем 1, та відповідно не є патентоспроможними, оскільки в них використано тотожні або схожі об'єкти інтелектуальної власності, власником яких є позивач.
Неправомірне використання інтелектуальної власності у вигляді перелічених у позовних вимогах промислових зразках за вказаними в позові патентами призводить до випуску товарів, які не відповідають встановленим індивідуальним особливостям оригінальності та індивідуальності уявлення споживачів про продукт споживання, що ідентифікує його та відрізняє від інших товарів. Тому, споживачам під виглядом перелічених промислових зразків фактично надається товар, який вони помилково ідентифікують як оригінал, а у випадку невідповідності якості та інших властивостей таких товарів, формується негативне ставлення на ринку до усіх товарів, які використовують оригінальні та правомірно зареєстровані промислові зразки за патентами щодо яких іде спір.
Зазначене зумовлює необхідність негайного вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Розгляд справи в суді вимагає певного періоду часу, за який розмір виробленої продукції із використанням незаконно зареєстрованих промислових зразків за патентами може бути вже реалізовано при недобросовісних діях Відповідача-1 на внутрішній та міжнародні ринки, а також здійснюється постійне споживання.
Оскільки, захист порушених прав на інтелектуальну власність Позивача спрямоване безпосередньо на припинення неправомірного використання незаконно зареєстрованих промислових зразків за патентами (в тому числі і за період розгляду справи в суді) в тому числі і їх передачі третім особам на використання повністю або частково, тому є усі правові підстави для обґрунтованого припущення, що незабезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду, адже механізм реалізації такого рішення суду буде ускладнений факторами множинності суб'єктів, сфер та територій використання незаконно зареєстрованих промислових зразків у різних державах, недобросовісними діями Відповідача-1, необхідність певного періоду часу для можливості виконання рішення в примусовому передбачену законодавством порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.
Так, у разі видачі відповідачем 1 ліцензії на використання промислового зразка за оспорюваними патентами України, буде необхідним залучення ліцензіатів до участі у справі. Враховуючи те, що кількість осіб, яким може бути надано дозволи на використання промислового зразка за патентами України є необмеженою, відповідно, кількість ліцензіатів, яких необхідно буде залучити до участі у справі, також може бути необмеженою та постійно змінюватись та доповнюватись новими ліцензіатами, що призведе до невиправданого затягування розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1114 ЦК України, "факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації."
Отже, невжиття заходів забезпечення позову щодо Державної служби інтелектуальної власності України може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі відчуження Відповідачем 1 промислових зразків за оспорюваними патентами України з наступним поданням до Державної служби інтелектуальної власності заяви про реєстрацію відповідних змін.
У такому разі рішення суду щодо визнання недійсним промислових зразків за оспорюваними патентами України Державна служба інтелектуальної власності України об'єктивно не матиме можливості виконати, оскільки у Державному реєстрі патентів України на промислові зразки будуть відомості про особу, якій передано право власності на патенти України на промислові зразки, а не відомості про Відповідача 1, як власника патентів на момент подання позову та порушення провадження по справі, або взагалі будуть відсутні відомості про патенти.
Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
В постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.
Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
В п. 9 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.
Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У зв'язку з наведеним, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 67 ГПК України, суд
1. Заяву Nemiroff Intellectual Property Establishment про забезпечення позову задовольнити.
2. До вирішення спору по справі № 5011-72/13367-2012 по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме:
1) заборонити Дочірньому підприємству "Українська горілчана компанія "Nemiroff" передавати третім особам права на використання повністю або частково, стосовно промислових зразків за патентами України №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року;
2) заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру прав на промислові зразки щодо передання права власності на промислові зразки за патентами України №20239 від 16 грудня 2009 року, № 22800 від 30 листопада 2011 року, № 23182 від 03 травня 2012 року, № 23183 від 03 травня 2012 року, № 23184 від 03 травня 2012 року, № 23185 від 03 травня 2012 року, № 23186 від 03 травня 2012 року, № 23187 від 03 травня 2012 року, № 23188 від 03 травня 2012 року, № 23189 від 03 травня 2012 року, № 23190 від 03 травня 2012 року, № 23191 від 03 травня 2012 року, № 23192 від 03 травня 2012 року, № 23193 від 03 травня 2012 року, № 23194 від 03 травня 2012 року, № 23195 від 03 травня 2012 року, № 23196 від 03 травня 2012 року, № 23197 від 03 травня 2012 року, № 23198 від 03 травня 2012 року, № 23325 від 31 травня 2012 року, № 23326 від 31 травня 2012 року.
Стягувач: Nemiroff Intellectual Property Establishment (Haus Rechsteiner, Stadtle 31, P.O. Box 328, LI -9490 Vaduz, Liechtenstein)
Боржник: Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, 31, код ЄДРПОУ 30805594)
Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 01.11.12 р. і дійсна для пред'явлення до виконання до 01.11.2013р.
Суддя Бондарчук В.В.