ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-51/11117-2012 15.10.12
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Чентохім»
до Приватного підприємства «АРТБУДІНВЕСТ»
про стягнення 25 394,22 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Дика Т.В.
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва за позовом до Приватного підприємства «АРТБУДІНВЕСТ» про стягнення суми основного боргу в сумі 23 448,56 грн. за договором купівлі-продажу товарів № 5/11 від 04.01.2011 р., 804, 48 грн. інфляційних збитків, 1 141, 18 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань відповідачем перед позивачем, щодо сплати заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу товарів № 5/11 від 04.01.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2912 р. розклад справи відкладено на 15.10.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 448, 56 грн., 804, 48 грн. -інфляційних втрат та 1 141, 18 грн. -3 % річних.
Враховуючи, що вищевказана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти вищевказану заяву до розгляду.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 03049, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, кім. 932.
Вищий господарський суд України у п. 11 Інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 15.10.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
02.11.2010 р. та 28.12.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чентохім»поставило, а Приватне підприємство «Артбудінвест»прийняло товар на загальну суму 16 256, 10 грн., що підтверджується видатковою накладною № 01042 від 02.11.2010 р. та № 0169 від 28.12.2010 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
За твердженням позивача, відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 12 551, 54 грн.
04.01.2011 р. між сторонами укладений договір № 5/11 купівлі-продажу товарів, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач -отримати (купує) миючі і дезинфікуючі засоби.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що ціни і асортимент товару будуть закріплені в рахунку-фактурі та видаткових накладних.
Загальна сума даного договору, відповідно до п. 1.4., становить 150 00 грн. (сто п'ятдесят тисяч грн.00 коп.), в тому числі податок на додану вартість -25 00,00 грн.
Згідно з розділом 3 договору, поставка продукції проводиться партіями в кількості, що узгоджено між сторонами та на протязі двох календарних днів після отримання продавцем заявки від покупця.
Продавець гарантує якість та надійність продукції, що постачається на протязі одного календарного місяця з моменту отримання товару зі складу продавця (п. 5.1. договору).
Пункт 6.1. договору передбачає, що покупець оплачує продавцю товар по цінах, що діють на момент поставки.
Оплата за товар проводиться наступним чином: відстрочка оплати вартості товару протягом 20 (двадцять) календарних днів з дати виставленого рахунку (п. 6.3. договору).
Розрахунок за отриману продукцію відбувається шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 6.4 договору).
Розділ 7 договору передбачає майнову відповідальність сторін, в якому за невиконання обов'язків даного договору, його зміна та розірвання в односторонньому порядку, сторони повертають вартість отриманих збитків у відповідності до діючого законодавства.
У відповідності до п. 7.9. договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 року.
На виконання умов договору № 5/11 від 04.01.2011 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 37 795, 92, що підтверджується товарними накладними № 21 від 11.02.2011 р. на суму 23 688, 00 грн.; № 41 від 08.04.2011 р. на суму 4 795, 92 грн.; № 138 від 12.10.2011 р. на суму 8 256, 00 грн.; № 144 від 20.10.2011 р. на суму 1 056, 00 грн., належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи..
Відповідач, в свою чергу, частково оплатив вартість поставленого товару у сумі 18 021, 92 грн. згідно банківських виписок № від 12.04.2011 р. на суму 4 795, 82 грн., № від 21.04.2011 р. на суму 5 000, 00 грн., № від 12.10.2011 р. на суму 8 266, 00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання як за договором, укладеним у спрощеній формі, та і за договором № 5/11 від 04.01.2011 р. щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим у нього винила заборгованість у розмірі 21 448, 56 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З аналізу наведених норм та вищевикладених обставин, суд вважає, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб в частині поставки товару на загальну суму 16 256, 10 грн., що підтверджується видатковою накладною № 01042 від 02.11.2010 р. та № 0169 від 28.12.2010 р., передбачений ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
З метою забезпечення правильної і однакової судової практики Вищим господарським судом України було видано інформаційний лист від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012, в якому викладено позицію щодо практики застосування судами у розгляді справ окремих норм Цивільного кодексу України, зокрема, щодо 1 ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
Так, з огляду на вимоги ч.1.ст.692 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).
З наведеного випливає, що обов'язок щодо здійснення розрахунків з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Чентохім»виник у Приватного підприємства «Артбудінвест»після підписання відповідних видаткових накладних та отримання товару.
В той же час, зобов'язання відповідача в цій частині виконані в сумі 12551,54 грн.
Доказів зворотного суду не надано.
Що ж до вимог позивача про стягнення заборгованості за договором № 5/11 від 04.01.2011 р. суд відзначає, що в силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наданими позивачем видатковими накладними підтверджується виконання зобов'язань з передачі відповідачеві товару за договором № 5/11 від 04.01.2011 р. на суму 37795,92 грн.
В той же час відповідач свої грошові зобов'язання за договором № 5/11 від 04.01.2011 р. виконав частково, в сумі 20021,92 грн.
Доказів належного (повного) виконання відповідачем грошових зобов'язань за вказаним договором матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 5/11 від 04.01.2011 р., а також положення ст. ст. 525, 526, ч.1, ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення суми основного боргу з відповідача в сумі 21448,56 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 804, 48 грн. -інфляційних втрат та 1 141, 18 грн. -3 % річних.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог.
Тож, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чехнохім»судовий збір у розмірі 124, 61 грн.
Керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Чентохім»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «АРТБУДІНВЕСТ»(03049, м. Київ, вул. Мирополита Василя Липківського, 45, кімната 932; код ЄДРПОУ 35489425), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чехнохім»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6 А, кімната 509; код ЄДРПОУ 33636789) суми основного боргу в розмірі 21478,56 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят вісім тисяч 56 коп.) грн., 808,44 (вісімсот вісім грн., 44 коп.)грн. -інфляційних нарахувань, 1141,18 (одна тисяча сто сорок одна грн.., 18 коп.) грн. -інфляційних втрат та 1 484, 89 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири грн. 89 коп.) - судового збору.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чехнохім»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6 А, кімната 509; код ЄДРПОУ 33636789) судовий збір у розмірі 124, 61 (сто двадцять чотири грн. 61 коп.) грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 22.10.2012 р.
Суддя А.Б. Пригунова