Справа № Провадження №11-1488/12 11/1090/7784/12 Головуючий у І інстанціїОмельченко
Категорія47Доповідач у 2 інстанції Говоруха
02.11.2012
Іменем України
1 листопада 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого -судді Миколюка О.В.,
суддів: Говорухи В.І., Матюшка М. П.,
за участю прокурора Красківського В.П., засудженого ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця, громадянина України, уродженця с. Каскада Новоушицького району Хмельницької області, з середньою освітою, не одруженого , тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 /двох/ років обмеження волі. На підставі ст.ст. 75 та 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 1 /один/ рік.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України за наступних обставин.
4 березня 2012 року, близько 18 години ОСОБА_2 з метою придбання наркотичних засобів прибув до лісу, що знаходиться поблизу с. Каскада Новоушицького району Хмельницької області, де знайшов дикоростучі рослини коноплі. Після чого, незаконно з метою подальшого вживання як наркотичного засобу без мети збуту придбав його, тобто зірвав рослини коноплі, достовірно знаючи, що вони являються наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Після чого, незаконно, без мети збуту, зберігаючи їх при собі, на громадському транспорті перевіз до будинку АДРЕСА_2 Київської області, де продовжуючи свої злочинні дії, незаконно, без мети збуту, з метою подальшого використання наркотичного засобу для власного вживання, підсушував рослини коноплі та подрібнював їх.
07 березня 2012 року близько 11 години при перевірці документів ОСОБА_2 було затримано працівниками міліції та доставлено до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області у зв'язку з тим, що в останнього не було при собі документів , які засвідчували його особу. Працівниками Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 надав письмову згоду на огляд його помешкання за адресою: АДРЕСА_2 під час проведення якого в шафі з лівої сторони на верхній полиці в кишені синіх джинсів було виявлено та вилучено подроблену речовину рослинного походження.
Згідно висновку експерта № 365/х від 15.03.2012 року, представлена на експертне дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0, 3 г.; 5,5 г; 0,5 г.
Канабіс, згідно Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року з наступними змінами та доповненнями, є особливо небезпечним засобом, обіг якого заборонено.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції просив вирок районного суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років обмеження волі. На підставі ст.ст. 75 та 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк у виді 2 /двох/ років. Прокурор вказує на те, що призначене засудженому покарання є занадто м'яким. Так, в порушення вимог ст. 65 КК України, відмічається в апеляції суд не врахував що засуджений вчинив умисний злочин середньої тяжкості, посередньо характеризується за місцем проживання та не працює.
В апеляції на вирок суду засуджений ОСОБА_2 просив вирок змінити та обрати покарання у виді штрафу. Посилається на те, що призначене йому судом покарання є занадто суворим. Також, судом не враховано, що він повністю визнав себе винним, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, крім того його мати є інвалідом 3 групи.
В запереченнях на апеляцію прокурора засуджений просив її відхилити, оскільки підстави для призначення більш суворого покарання відсутні.
До початку розгляду справи щодо ОСОБА_2 прокурор подав клопотання про відкликання поданої ним апеляції відповідно до ст. 355 УПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити клопотання прокурора, що приймав участь в суді 1- інстанції про відкликання його апеляції та вважав необхідним залишити без задоволення апеляцію засудженого, пояснення засудженого, який просив задовольнити його апеляцію з підстав зазначеній в ній та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали кримінальної справи та висновки суду, в межах поданої апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Висновок суду 1-ї інстанції про винність засудженого ОСОБА_2 в скоєному відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на повно і обєктивно досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.
Всебічно перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази та мотивувавши своє рішення у вироку суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину і правильно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст. 309 КК України.
Що ж стосується призначеного засудженому покарання то колегія суддів погоджується з доводами засудженого і і вважає необхідним вирок змінити і призначити засудженому більш м'яке покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Як убачається із матеріалів справи, засуджений повністю визнав свою вину, щиро покаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин скоїв у зв'язку з обставинами, які склалися в сім'ї і певним чином обумовили вчинення ним злочину. Суд призначивши засудженому покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України хоча і указав зазначені обставини, однак належним чином не врахував їх..
Не прийнято судом до уваги і те, що засуджений працює не за місцем постійного проживання і у разі призначення йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України фактично буде позбавлений можливості працювати не за місцем проживання на що обґрунтовано і вказує в своїй апеляції засуджений.
За таких умов, враховуючи, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку суду і застосування до засудженого штрафу, передбаченого санкцією статті інкримінованої засудженому.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,-
Клопотання прокурора задовольнити, апеляційне провадження за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції-закрити.
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити, пом'якшити призначене йому покарання:
- вважати ОСОБА_2 засудженого за ст. 309,ч.1 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян -1700 грн.;
- виключити з вироку вказівку про застосування до ОСОБА_2 ст.ст. 75, 76 КК України;
- міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 -підписку про невиїзд -скасувати.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя
В. Говоруха