Рішення від 26.10.2012 по справі 5011-64/10020-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/10020-2012 26.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 15213,94 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

24.07.2012 року Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(далі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 15213,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Пінський Л.Л., відповідальність якого застрахована СТДВ «Гарантія»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2358894, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Мерседес», що є об'єктом страхування за договором № АТК 207979 від 23.09.2010 року, укладеним між ВАТ «ПРОСТО-Страхування»і Поліщук В.М. В зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 15213,94 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/10020-2012, розгляд справи призначено на 22.08.2012 року.

20.08.2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № АА/2358894, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «Деу», державний номер АА 0428 ІС. Страховик: СТДВ «Гарантія».

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.08.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Качан Н.І.

Ухвалою суду від 22.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.10.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

27.08.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що страховий випадок (ДТП) згідно із довідкою ДАІ, стався не за участю транспортного засобу, який забезпечений відповідно до полісу № АА/2358894. Окрім того, вказаним полісом була передбачена франшиза в розмірі 1000,00 грн., що також не було враховано позивачем під час звернення до суду із даним позовом.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 25.09.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 05.10.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою суду від 05.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 26.10.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 08.10.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

У судове засідання 26.10.2012 року представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Сторони клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у них поважних причин щодо неявки до суду не повідомили.

Зазначене дає підстави визнати причини неявки цих представників до суду неповажними. До матеріалів справи долучені повідомлення про вручення поштових відправлень судової кореспонденції сторонам.

У судовому засіданні 26.10.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

23.09.2010 року між ВАТ «ПРОСТО-Страхування»(правонаступником якого є позивач -ПрАТ «ПРОСТО-Страхування») (за договором -Страховик) і Поліщук В.М. (за договором -Страхувальник) було укладено договір страхування № АТК 207979, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Мерседес», державний номер АА 0509 ІО.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Оболонського району УДАІ ГУ МВС України в місті Києві, 11.05.2011 року на вул. Богатирській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Деу», державний номер АА 0248 ІС, під керуванням Пінського Л.Л. та «Мерседес», державний номер АА 0509 ІО, під керуванням Поліщук І.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Пінським Л.Л. п. 13.1. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 19.07.2011 року.

Поліщук В.М. звернувся до ПрАТ «ПРОСТО-Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 15149/2513-40601-11, складеного ФОП Дроновим Д.С. 18.05.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес», державний номер АА 0509 ІО, становить 19101,48 грн.

ПрАТ «ПРОСТО-Страхування»на підставі Страхового акту від 06.06.2011 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 15723,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9672 від 14.06.2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Деу», державний номер АА 0428 ІС, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Мерседес», державний номер АА 0509 ІО, під керуванням Поліщук І.В., належить Пінському Л.Л.

Цивільно-правова відповідальність Пінського Л.Л., в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Деу», державний номер АА 0428 ІС була застрахована у СТДВ «Гарантія»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/2358894).

Вина водія, який керував транспортним засобом «Деу», державний номер АА 0428 ІС, підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 19.07.2011 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином СТДВ «Гарантія» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Мерседес», державний номер АА 0509 ІО відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/2358894), а до ПрАТ «ПРОСТО-Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № АТК 207979 від 23.09.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Пінського Л.Л., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначав, що страховий випадок (ДТП) згідно із довідкою ДАІ, сталось не за участю транспортного засобу, який забезпечений відповідно до полісу № АА/2358894.

Дійсно, в довідці ДАІ міститься посилання на те, що під час ДТП, яке сталось 11.05.2011 року Пінський Л.Л. керував транспортним засобом «Деу», державний номер АА 0248 ІС.

Проте, в постанові Оболонського районного суду міста Києва від 19.07.2011 року зазначається, що Пінський Л.Л. на час скоєння ДТП 11.05.2011 року на вул. Богатирській у місті Києві керував саме автомобілем «Деу», державний номер АА 0428 ІС.

Слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність Пінського Л.Л., в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Деу», державний номер АА 0428 ІС була застрахована у СТДВ «Гарантія»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/2358894).

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 35 ГПК України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З огляду на викладене, не є обов'язковими для господарського суду, висновки, що містяться в довідці ДАІ про обставини окремої дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між Пінським Л.Л. та СТДВ «Гарантія» (поліс АА/2358894) сума франшизи складає 1000,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 14723,94 грн. (15723,94 грн. -15213,94 грн. -1000,00 грн. = 14723,94 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 14723,94 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13Є, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, офіс 402, код ЄДРПОУ 33248430) судовий збір в сумі 1503,71 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 29.10.2012 року.

Попередній документ
27210316
Наступний документ
27210319
Інформація про рішення:
№ рішення: 27210317
№ справи: 5011-64/10020-2012
Дата рішення: 26.10.2012
Дата публікації: 05.11.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: