Справа № Провадження №22-ц-3964/12 22-ц/1090/5152/12 Головуючий у І інстанціїНікушина В.В.
Категорія18Доповідач у 2 інстанції Білоконь
31.10.2012
Іменем України
1 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого судді -Сержанюка А.С.,
суддів -Верланова С.М., Білоконь О.В.,
з участю секретаря - Лопатюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватне підприємство «Лекс»про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», третя особа - приватне підприємство «Лекс»про визнання договору поруки та довіреності недійсними, -
встановила:
У грудні 2009 року позивач акціонерний банк «Експрес банк»звернувся до районного суду з вказаним позовом до відповідачів ПП «Лекс», ТОВ «Компанія Трнасенерго», ОСОБА_2, посилаючись на таке.
13 липня 2007 року між банком та ПП «Лекс»було укладено договір про відкриття кредитної лінії, а також договори про зміну і доповнення до нього, та надано кредит на загальну суму 25 500 000 грн. з терміном погашення кредиту до 01 квітня 2011 року зі сплатою 24% річних.
В забезпечення виконання кредитного договору 13 грудня 2007 року між банком та ПП «Лекс»був укладений договір застави товарів в обороті; між банком та ТОВ «Компанія Трансенерго»укладено договір поруки.
Також в забезпечення виконання кредитного договору між Банком та ОСОБА_2 31 березня 2008 року було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель відповідає перед банком за виконання ПП «Лекс»своїх зобов'язань за кредитним договором як солідарний боржник в обсязі 5 050 000 грн., включаючи сплату суми кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (пеня, штраф) та відшкодування збитків у випадках, передбачених кредитним договором.
Оскільки відповідач перестав вносити необхідні платежі за кредитним договором, позивач просив суд стягнути солідарно з ПП «Лекс», ТОВ «Компанія Трансенерго»на його користь заборгованість в сумі 29 102 662, 43 грн., та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 5 050 000 грн., та стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року провадження в частині стягнення на користь АБ «Експрес-Банк» з ПП «Лекс», ТОВ «Компанія Трансенерго»заборгованості в сумі 45 400 977,56 грн. -закрито (а.с.227-228, т.3).
У лютому 2011 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому він просив суд визнати недійсним договір поруки №10-07/П-1 від 13 липня 2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк»та ОСОБА_4 ( а.с. 118-124, т.3).
У грудні 2011 року ОСОБА_2 подав заяву про зміну предмету зустрічного позову, в якій просив визнати недійсним договір поруки від 31 березня 2008 року, укладений представником ОСОБА_2 -ОСОБА_4 ( а.с.61-64, т.4).
Свої вимоги мотивував тим, що на момент видачі ОСОБА_4 довіреності № 1749 від 29 травня 2007 року, на підставі якої ОСОБА_4 уклав оспорюваний договір поруки, ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні у м. Сімферополі, тому фізично не міг підписати довіреність у м. Києві. Оскільки ОСОБА_2 заперечує факт видачі ним довіреності, вважає, що його волевиявлення на укладення ОСОБА_4 договору поруки від 13 березня 2008 року не було, тому його слід визнати недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Крім того, позивач просив суд визнати недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1749 видану 29 травня 2007 року та визнати протиправними дії вказаного нотаріуса по оформленню цієї довіреності; визнати дії ОСОБА_4 по оформленню договору поруки від 31 березня 2008 року за довіреністю виданої йому 29 травня 2007 року від імені ОСОБА_2 -протиправними.
В ході розгляду справи третя особа ОСОБА_3 подала до суду позов до ОСОБА_2, ПП «Лекс», посилаючись на те, що спірний договір був укладений під час її перебування з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, при цьому згоди на укладання кредитного договору та договору поруки вона не давала. Тому просила суд визнати договір про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, із його змінами і доповненнями, укладений між АБ «Експрес-Банк»та ПП «Лекс»недійсним ( а.с.136-141, т.3).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі вимог ст. 207 ЦПК України (а.с.145-146, т.4).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2012 року позов ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк»задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-банк»заборгованість в сумі 5 050 000 грн. та судові витрати.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, в собі представника за довіреністю, посилаючись на те, на час підписання довіреності він перебував у відрядженні та фізично не міг її підписати, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги за зустрічним позовом.
Також апелянт просив призначити судову почеркознавчу експертизу з метою встановлення, чи виконаний підпис в довіреності від 29 травня 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1749 особисто ОСОБА_2 або іншою особою.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку представник ОСОБА_2 за довіреністю відмовився від призначення вказаної експертизи, тому, враховуючи вимоги ст.ст. 143 ч.1, 145, 303 ч.1 ЦПК України щодо відсутності заяви про призначення експертизи та підстав для обов»язкового призначення експертизи, апеляційний суд не досліджував нові докази та перевіряв законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які з»явились у судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов, суд обгрунтовував свої висновки тим, що у зв'язку з порушенням позичальником ПП «Лекс»умов угоди про кредитування від 13 липня 2007 року і неповерненням кредиту, відповідач несе обов'язок по поверненню суми кредиту у обсязі 5 050 000 грн. як поручитель, який за договором поруки зобов'язався у вказаному обсязі відповідати перед позивачем за невиконання позичальником умов кредитної угоди.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2).
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини : 13 липня 2007 року між акціонерним банком «Експрес банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк», та приватним підприємством «Лекс»було укладено договір про відкриття кредитної лінії, а також договори про зміну і доповнення до нього, та надано кредит на загальну суму 25 000 000 грн. з терміном погашення кредиту до 01 квітня 2011 року зі сплатою 24% річних. Зокрема, 31 березня 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень вказаного договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким сторони домовилися збільшити кредит до суми 27 800 000 грн. Забезпеченням виконання цього зобов'язання є, серед інших, іпотека нерухомого майна, що належить майновому поручителю ОСОБА_2 та порука ОСОБА_2 на суму погашення заборгованості в сумі 5050000 грн. ( а.с.9-23, т.1).
Того ж дня, 31 березня 2008 року, між АБ «Експрес-Банк»(кредитор) та ОСОБА_2, (поручителем) від імені якого уповноважений діяти ОСОБА_4 на підставі довіреності від 29 травня 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 1749, укладено договір поруки № 10-07/П-1, згідно з умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов»язань ПП «Лекс»за кредитним договором як солідарний боржник в обсязі 5 050 000 грн., враховуючи сплату суми кредиту, процентів, неустойки (штрафу,пені) та відшкодування збитків.
Згідно з п.2.1,2.2 договору поруки, ОСОБА_2 поручився за виконання зобов»язання боржника повернути кредитору частину кредиту в рамках кредитної лінії із загальним лімітом кредитування у розмірі 27800000 грн. із кінцевим терміном повернення не пізніше 1 квітня 2011 року ( а.с.32,33, т.1)
Також судом встановлено, що позичальник ПП «Лекс»не виконав свої обов'язки за угодою про відкриття кредитної лінії і не повернув в обумовлений угодою термін суму кредиту і відсотків, у зв'язку з чим у банку виникло право вимоги про повернення боргу за угодою до відповідача як поручителя.
За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив позов і стягнув з відповідача як поручителя на користь позивача борг за угодою про кредитування в обсязі 5 050 000 грн. відповідно до умов договору поруки та вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів про те, що не ним, а іншою особою підписана довіреність від 29 травня 2007 року, на підставі якої представник ОСОБА_4 уклав оспорюваний договір поруки; крім того, в подальшому своїми діями ОСОБА_2 схвалював договір поруки.
Підстави недійсності правочинів передбачені ст.215 ЦК України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Заявляючи позов про визнання недійсним договору кредиту, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
На підтвердження факту не підписання ОСОБА_2 29 травня 2007 року довіреності на ім»я ОСОБА_4, позивач надав висновок № 1943/11-11 судово-почеркознавчої експертизи № 09-11756, складений 30 березня 2011 року на підставі постанови слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Шульги Н.В. від 24 лютого 2011 року, з якого слідує про неможливість встановлення належності ОСОБА_2 підпису на вказаній довіреності ( а.с.75-85, т.4).
Враховуючи, що цей висновок не містить відповіді на питання чи виконаний підпис у вказаній довіреності саме ОСОБА_2, а також положення ст.ст.59, 66 ЦПК України про висновок експерта як обґрунтовані відповіді на запитання, задані саме судом, а не слідчим, колегія суддів вважає, що згаданий висновок експертизи не є переконливим доказом на підтвердження факту не підписання ОСОБА_2 довіреності.
Також суд першої інстанції обґрунтовано не узяв до уваги як доказ не підписання довіреності посвідчення про відрядження, видане «Фондом сприяння інвестиції та приватизації»президенту цього Фонду ОСОБА_2 з огляду на виправлення дати відрядження в цьому посвідченні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки позивач за зустрічним позовом не довів наявність підстав для визнання договору поруки недійсним, передбачених ч.3 ст. 203 ЦК України, тому підстави для скасування рішення суду відсутні..
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів також бере до уваги, що ОСОБА_2 до подачі заяви про зміну предмету зустрічного позову не заперечував факт надання ним довіреності на ім»я ОСОБА_4 та свого волевиявлення на укладення представником від його імені договір поруки від 31 березня 2008 року.
Про зазначене свідчить те, що у липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з іншим позовом, в якому просив визнати вказаний договір поруки від 31 березня 2008 року, укладений з банком, припиненим у зв»язку із закінченням строку його дії та у зв»язку з тим, що зміни до кредитного договору позивача з ПП «Лекс»були укладені без його згоди як поручителя та іпотекодавця ( а.с. 13-26, т.5).
Також не заперечував факту підписання довіреності ОСОБА_2 у зустрічному позові у первісній редакції, коли просив суд визнати недійсним з підстав перевищенням представником своїх повноважень згідно ст. 241 ЦК України договір поруки, укладений між АБ «Експрес Банк»та ОСОБА_4 ( а.с. 118-124, т.3)
Про те, що ОСОБА_2 знав про укладення ним оспорюваного договору поруки, також свідчить його заява на ім»я голови правління АБ «Експресс Банк», зареєстрована в банку за № 29/1241 від 26 жовтня 2009 р., в якій він заявив свою відмову стосовно надання його особистих даних третім особам( в тому числі і колекторським компаніям), які стали відомі банку за умовами кредитних договорів від 29.07.2005р. та 13.07.2007 р. та договору поручительства до цього кредитного договору ( а.с.121, т.4).
Також про волевиявлення ОСОБА_2 на укладення оспорюваного договору поруки свідчить і анкета поручителя від 26 березня 2008 року, в якій він, як поручитель за кредитом ПП «Лекс», гарантував виконання зобов»язань за договором поруки на суму кредиту у розмірі 29 100 000 грн. ( а.с.253, т.3), оскільки ОСОБА_2 не надано належних доказів про те, що підпис в даній анкеті виконаний не ним, а іншою особою. При цьому безпідставними колегія суддів вважає посилання апелянта про те, що в цей період часу ОСОБА_2 перебував за кордоном, оскільки анкета може бути подана за допомогою засобів зв»язку, крім того, категоричного висновку спеціаліста про те, що підпис на анкеті ОСОБА_2 не належить, не надано.
Не грунтуються на нормах процесуального права і доводи апелянта про те, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції є не розгляд їхнього клопотання про призначення експертизи, оскільки згідно ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, разом з тим доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не ґрунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення первісного позову і про відмову у задоволенні зустрічного позову не спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :