Справа №2-1250/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман В.В.
Номер провадження 22-а/1890/17238/12 Суддя-доповідач - Литовченко
Категорія - 98
22 серпня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Литовченко Н. О.,
суддів - Ведмедь Н. І., Таран С. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні апеляційного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради в Сумській області на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік в розмірі 2150грн.,
06 травня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради одноразову щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2009 рік в розмірі 2150грн.
В якості другого відповідача суд першої інстанції залучив до участі у справі Головне управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 23 червня 2010 року позов задоволено. Вирішено стягнути з відповідача Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради на користь позивача суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" з урахуванням здійснених позивачу виплат.
Окрім того, стягнуто з відповідача на користь спеціального фонду держбюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі відповідач Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради, оскаржуючи рішення суду в частині задоволення позову, посилається на те, що в 2009 році управління не проводило виплат щорічної разової допомоги, оскільки не надходили кошти з державного бюджету на ці виплати. Окрім того, законодавством передбачено розмір допомоги учасникам бойових дій в 2009 році в сумі 340 грн. в межах бюджетних асигнувань.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Доводів щодо позовних вимог, які не задоволенні судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Позивачем та другим відповідачем рішенняа суду першої інстанції не оскаржене.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником бойових дій, перебуває на обліку в Конотопському міському управлінні праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради, має право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня, передбачену ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
В квітні 2009 році позивач отримав таку допомогу в сумі 340,00 грн., тобто в значно меншому розмірі, допомога йому виплачувалася Головним управлінням праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, оскільки на той час на рахунки Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради було накладено арешт.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.17-1 цього ж Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня: здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або установи банку.
Відповідно ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Згідно зі ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах, у межах передбачених відповідними бюджетними програмами асигнувань.
З наведеного вбачається, що Закон України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не встановлює конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня і не надає таке право Кабінету Міністрів України, який уповноважено лише встановлювати розміри соціальних виплат, які залежать від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Виходячи з зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідачів на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 року визначений інший розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовувалися відповідні положення, закріплені в Законі.
Тобто, колегія суддів вважає, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік має бути встановлений відповідно до чинних частин п'ятих статей 12, 13, 14 та 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які підлягали застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням вимог законодавства з 22.05.2008 року.
Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції в частині визначення обов'язку по сплаті позивачу допомоги саме за Конотопським міським управлінням праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради, оскільки він перебуває на обліку як учасник бойових дій саме в цій установі.
Поряд з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині визначення стягнення недоплачених коштів. Відповідно до статей 105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції повинен був визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача діяти відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення допомоги.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення підлягає зміні.
Окрім того, судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь спеціального фонду держбюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.
На час апеляційного перегляду справи Законом України №3674-VІ від 08.07.2011р. стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасовано, а тому слід виключити з резолютивної частини рішення стягнення з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Інші доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206,207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення"Закону України "Про судоустрій та статус суддів"щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", колегія суддів, -
постановила :
Апеляційну скаргу Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2010 року змінити та викласти його резолютивну частину в такій редакції:
Зобов'язати Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради здійснити ОСОБА_3 перерахунок щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п'яти мінімальних мінімальних пенсій за віком з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійснених позивачу виплат.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -
Судді -