Справа № Провадження №22-ц-5512/12 22-ц/1090/7625/12 Головуючий у І інстанціїКошель Б.І.
Категорія50Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
30.10.2012
Іменем України
24 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Рудніченко О.М., Панасюка С.П.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що з 28 грудня 2010 року він працював на посаді інженера-конструктора служби головного механіка Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна».
12.06.2012 року наказом по підприємству був звільнений з цієї посади за ст. 40 п. 1 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників, звільнення вважає незаконним, оскільки звільнення проведено без проведення остаточного розрахунку та без пропонування йому вакантних посад.
В зв'язку з цим позивач, просив суд поновити його на посаді інженера - конструктора служби головного механіка Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна»з 12.06.2012 року, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі середнього заробітку із розрахунку 178 грн. за кожен день прогулу, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., не виплачену премію за травень 2012 року в розмірі 961 грн. 19 коп.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, по наступним підставам.
Встановлено, що позивач з 28 грудня 2010 року згідно трудового договору № 136 та на підставі наказу № 07-13/233 був прийнятий в ТОВ «Маревен Фуд Україна»на роботу на посаду інженера -конструктора в службу головного механіка (а.с. 16-17).
Згідно наказу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна»№07-01/097 від 11.04.2012 року було прийнято рішення про скорочення штатного розкладу посад робітників, а саме скорочення посади інженера-конструктора департаменту з виробництва та інженера-технолога департаменту з виробництва (а.с. 6). Позивач зі змістом вказаного наказу був ознайомлений відповідно до наявної розписки позивача на звороті наказу від 12 квітня 2012 року.
Відповідно до наказу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» від 12.06.2012 року за № 07-13/290-К позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку із скороченням штату по п. 1 ст. 40 КЗпП України(а.с. 4-5,7).
Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Ухвалюючи у справі рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків з якими погоджується і колегія суддів, що відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України позивач був у відповідності вимог діючого трудового законодавства повідомлений про скорочення штату робітників за два місяці до звільнення, крім того на момент звільнення позивача вільні вакансії, що відповідали б його кваліфікації, освіті та стану здоров'я на підприємстві були відсутні.
Доводи апеляційної скарги, про те, що на момент звільнення позивача на підприємстві вводились 21 штатна одиниця, однак існування яких позивач не був належним чином повідомлений, та йому не було запропоновану ніякої іншої посади, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно довідки ТОВ «Маревен Фуд Україна»від 30.07.2012 року № 07-13/89-д (а.с. 87) на момент звільнення позивача вільні вакансії що відповідали б його кваліфікації, освіті та стану здоров'я на підприємстві відсутні.
Крім того, право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу, внесення змін в штатний розклад на свій розсуд є беззаперечним правом власника. Зазначене право включає в себе право зменшити чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації, збільшити чисельність інших посад. Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна»а саме п. 11.1. - виконавчим органом товариства є Генеральний директор товариства, до компетенції якого, входить організація та управління господарською діяльністю товариства. За п. 13.2 статуту передбачено, що товариство самостійно розробляє та затверджує штатний розклад, визначає форму та систему оплату праці, розмір заробітної плати та інших видів доходів працівників, тобто право визнати чисельність і штат працівників, доцільність такого визначення належить тільки власникові або уповноваженому ним органу. Як вбачається з матеріалі справи в товаристві протягом лютого -квітня 2012 року проводилось скорочення працівників. Крім того, разом зі скороченням посади позивача, у квітні була скорочена посада інженера -технолога, тобто дані скорочення ґрунтуються на економічному та стратегічному аналізі діяльності товариства.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на нормах закону та наявних в матеріалах справи доказах.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого судом ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.
Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 - 315,317 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: